На главную Учителям Школьникам Абитуриентам Студентам Родителям Форум Добавить материал Заказать работу Поиск документов
Реклама
Реклама
 Еще статьи из раздела "Профориентация"
 Программа "Професiйне самовизначення"
 Как выбрать профессию?
 Уроки по профориентации, 9 класс
 Описание профессий
 Уроки по профориентации, 11 класс.
посмотреть все статьи раздела

 Автор документа:

9 клас

Урок № 1

 

Тема: Алгоритм найважливішого вибору.

Мета: познайомити учнів із напрямками курсу “Професійне самовизначення“;

 - ввести школярів у великий світ професій;

 - систематизувати професії на основі їх типологій;

 - розвивати логічне мислення учнів;

 - виховувати любов до праці.

 

Тип уроку: бесіда.

Хід уроку.

1.     Вибір професії – невід’ємний в житті кожного, хто здатен трудитися Рано чи пізно ми всі виходимо на роздоріжжя, щоб серед тисячі шляхів обрати свій, - єдиний.

Ким ти будеш? Ще малими на це запитання відповідають: “Бізнесменом“, ”Юристом“, ”Президентом“.

Зараз же, коли тобі вже … надцять років, ти, очевидно, відчув, як важко відповісти на таке, здавалося б просте запитання однозначно.

Видатний педагог А.С.Макаренко наголошував, що вибір професії – велика справа. Головна складність – надто багато шляхів, надто широкі можливості. І тут важко прийняти правильне рішення – надати перевагу тій професії, яка найбільше відповідає вашим здібностям, покликанню, знанням, фізичним і психологічним можливостям, потребам нашого суспільства.

“Професію треба обирати ту, яка потрібна суспільству. Тоді й сам відчуєш задоволення, адже вибір твій у такому разі підказує почуття відповідальності перед суспільством, а не лише особисте бажання”.

Вам надано важливе право – свободи вибору. Самостійно вибираючи, ви зможете черпати у своїй професії радість і задоволення, розвивати особисту ініціативу, високо цінуючи свободу вибору. Вам потрібно серйозно замислитись, якби зробити той вибір правильним - коли вже працюватимеш – збагнеш, що далеко не кожен уміє скористатися свободою вибору – інтерес до професії і професійний інтерес – не одне й те саме.

Маючи лише побіжні відомості про ту чи професію, що приваблює вас у шкільні роки, ви не володієте життєвою орієнтацією зрілої людини, не маєте досвіду, знань, і навичок набутих у процесі практичної діяльності.

І щоб не допустити помилку, треба знати зміст професій, їх роль у суспільстві.

Наша школа є і залишається стартовим майданчиком, який дані рівні можливості кожному розкрити свої обдарування. Від того з яким багажем знань виходиш ти в життя із школи, залежить і те, як широко розкриються перед тобою двері в найрізноманітніші світи професій.

Життя ставить перед кожним вимогу: де ви не працювали: не просто виконуйте свою роботу – будьте творцями. Творчість внутрішня потреба всіх, хто обирає професію за велінням серця.

Людина може бути по-справжньому щасливою лише тоді, коли знайде своє улюблене діло, коли житиме, творитиме в оточенні, що імпонує їй.

Юність дається кожному, але на жаль, вона дуже швидко минає. Від того, як ви проживете ці золоті роки, значною мірою залежить і все ваше подальше життя. Але основне – обрати свою майбутню професію повинні ви самі. Свідомо. Впевнено і безповоротно. В житті утверджуючи ідеали, смисл буття, шукаючи оту – свою єдину стежину до професії – цей один із найсуттєвіших розв’язків життєво важливої проблеми, що веде до мети – кожен повинен керуватись системою неписаних правил, алгоритмом вибору.

Тільки знаючи особистий інтерес до професії, здібності, покликання, індивідуальні фізичні і психологічні особливості, потреби суспільства в кадрах – складові свого алгоритму, - ви зможете сподіватися на успіх.

2. Написання твору – мініатюри “Ким я буду?“

3. Виступ місцевого підприємця Надточій В.В.

4. Презентація творів.

5. Підсумок уроку.


Урок №2

 

Тема: Систематизація професій на основі їх типологій.

Мета: ознайомити учнів з класифікацією професій;

 навчити їх розрізняти професії за типами;

 розвивати здатність логічно мислити;

 виховувати шанобливе ставлення до всіх

 професій.

Тип уроку: лекція.

 

Хід уроку.

 

Класифікація професій.

В залежності від предмета праці всі професії поділяються на п’ять типів.

.

Професії: зоотехнік, агроном, кінолог, іхтіолог, лаборант хіміко- бактеріологічного аналізу та ін.

Серед професій типу ”людина – природа“ можна виділити такі, предметом праці яких є: рослинні організми, тваринні організми, мікроорганізми.

Це професії пов’язані з сільським господарством, харчовою промисловістю, медициною і науковими дослідженнями (біологія, географія). Певну цікавість до природи (не основну, звичайно) повинні мати психолог, менеджер з туризму і готельного бізнесу.

Вказаний поділ не вказує на те, що робота людини направлена тільки на згадані предмети. Агроном –овочівник, наприклад, працює в колективі, використовує різноманітну техніку, займається питаннями економічної оцінки своєї діяльності. Але все ж головним предметом його діяльності є рослини.

При виборі професії цього типу важливо з’ясувати своє ставлення до природи: як до місця відпочинку чи як до майстерні, в якій ви сподіваєтесь віддати всі сили виробництву.

Особливість біологічних об’єктів праці заклечається в тому, що вони складні, мінливі (за своїми внутрішніми законами), нестандартні. І рослини, і тварини, і мікроорганізми живуть, ростуть, хворіють, гинуть. Працівнику треба не тільки дуже багато знати про живі організми, але й передбачати можливі зміни в них, котрі часом незворотні. Від людини вимагається ініціатива і самостійність в рішенні конкретних трудових задач, турботливість, дальновидність.

Головним, ведучим предметом праці є технічні об’єкти (машини, механізми), матеріали, види енергії.

Професії: тесля, технік-металург, інженер-механік, архітектор, електромонтажник, радіомеханік, будівельник, складальник комп’ютерів, спеціаліст по телекомунікаціям.

Праця робітників тут спрямована не тільки на техніку, але і на ведучий предмет професійної уваги – область технічних об’єктів і їх властивості.

Серед професій типу “людина – техніка“ можна виділити такі:

·        професії по добуванню, обробці ґрунту, гірських порід;

·        професії з обробки і використання неметалевих промислових матеріалів, виробів, напівфабрикатів;

·        професії по виробництву і переробці металу, монтажу машин, приладів;

·        професії по ремонту, налагодженню, обслуговуванню технологічних машин, технічних засобів;

·        професії по монтажу, ремонту будівель, споруд, конструкцій;

·        професії по складанню, монтажу електроустаткування, приладів, апаратів;

·        професії пов’язані з застосуванням підйомних, транспортних засобів, керування ними;

·        професії по переробці продуктів сільського господарства.

При обробці, перетворенні, переміщенні чи оцінюванні технічних об’єктів від працівника вимагається точність, визначеність дій.

Оскільки технічні об’єкти практично завжди створюються самою людиною, то в світі техніки є особливо широкі можливості для новаторства, технічної творчості. Поряд з творчим підходом до справи в області техніки від людини вимагається висока виконавська дисципліна.

 

.

Головний, ведучий предмет праці – люди.

Професії: лікар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу та ін.

Серед професій цього типу можна виділити:

·        професії, пов’язані з навчанням і вихованням людей, організацією дитячих колективів;

·        професії, пов’язані з керуванням людьми, колективами;

·        професії, пов’язані з побутовим, торговим обслуговуванням;

·        професії, пов’язані з інформаційним обслуговуванням;

·        професії, пов’язані з інформаційно-художнім обслуговуванням людей і керівництвом художніми колективами;

·        професії, пов’язані з медичним обслуговуванням.

Для успішної роботи з професій цього типу треба навчитися встановлювати і підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, розумітися на їх особливостях, а також оволодіти знаннями з необхідної галузі виробництва, науки, мистецтва.

Короткий перелік якостей, вкрай необхідних в роботі:

·        стійкий хороший настрій в роботі з людьми;

·        потреба в спілкуванні;

·        вміння розуміти думки, наміри, настрій людей;

·        уміння швидко розбиратися в стосунках між людьми;

·        уміння знаходити спільну мову з людьми.

 

Головний, ведучий предмет праці – умовні знаки, цифри, коди. Професії: перекладач, інженер, топограф, секретар-машиністка, програміст і т.ін.

Серед професій типу ”людина – знакова” система є:

·        професії, пов’язані з оформленням документів, діловодством аналізом тестів і їх перетворенням, перкодуванням;

·        професії, предметом праці в яких є числа, кількісні співвідношення;

·        професії, пов’язані з обробкою інформації у вигляді системи умовних знаків, схематичних зображень об’єктів.

Щоб успішно працювати по професії, потрібні особливі здібності подумки занурюватись в світ, здавалося б, позначень, відволікатись від власне предметних ознак оточуючого середовища і зосереджуватися на даних, котрі несуть в собі ті чи інші знаки.

При обробці інформації у вигляді умовних знаків виникають задачі контролю, перевірки, обліку, обробки даних, а також створення нових знаків, знакових систем.

 

Головний, ведучий предмет праці – художній образ, способи його побудови.

Професії: актор, художник, музикант, дизайнер, різьбяр по каменю, літературний працівник.

Професії типу ”людина – художній образ“ включають:

·        професії, пов’язані з образотворчим мистецтвом;

·        професії, пов’язані з музичною діяльністю;

·        професії, пов’язані з літературно-художньою діяльністю;

·        професії, пов’язані з акторсько-сценічною діяльністю.

Одна з особливостей професій типу “людина – художній образ“ заключається в тому, що значна частина зусиль залишається прихованою від стороннього спостерігача. Більше того, нерідко прикладаються спеціальні зусилля для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату.

II. Проведення опитування.

Опитувальник визначення спонукань вибору професії.

Опитувальник складається з трьох блоків запитань. Перші чотири запитання спрямовані на визначення мотивів, які спонукають учня діяти у напрямку розвитку тих особистісних рис, які сприяють установленню професійної спрямованості до відповідної сфери діяльності. Друга серія запитань спрямована на визначення ставлення учнів до виконання завдань. Значне місце займають запитання, спрямовані на визначення позиції опитуваних (останній блок запитань).

Інструкція. Ознайомтесь уважно з запитаннями, які викладені нижче і дайте відповіді на кожне із них. Потрібну відповідь необхідно підкреслити. Якщо у переліку запропонованих відповідей ви вважаєте за доцільне підкреслити декілька значущих для вас відповідей, то підкресліть їх, відповідно до значимості (однією лінією - значимо, двома лініями - досить значимо, трьома - дуже значимо).

Дякую за роботу.

Опитувальник визначення спонукань вибору професії.

1.     Що спонукає вас обрати дану професію:

1.     Інтерес до цього виду діяльності.

2.     Прагнення оволодіти прийомами та засобами праці.

3.     Вважаю, що набуті знання, вміння і навички згодяться у майбутньому.

4.     У майбутньому я планую вибрати саме цю професію.

II.Як ви ставитеся до виконання завдань?

1.     Активно включаюсь в роботу, бажаю досягти позитивних результатів.

2.     Стараюся не відволікатися під час виконання завдань.

3.     Стараюся довести роботу до кінця.

4.     Вважаю, що вміння і навички мені будуть потрібні у майбутньому.

III. Якими мотивами ви керуєтеся виконуючи завдання?

1.Бажаєте оволодіти раціональними засобами щодо виконання завдань?

2. Якщо спочатку виконання завдання ви зацікавлені, чи проявляєте ви активність, чи підтримується у вас такий стан до кінця втілення замислу в реальний продукт?

3.Чи читаєте ви науково-популярну літературу з метою досягнення позитивних результатів при виконанні завдань?

4. Коли перед вами стоїть вибір: присвятити вільний час прогулянці, зустрічі з друзями, відвідати кінотеатр, розв’язувати різні творчі завдання, то чим ви з задоволенням будете займатися? (вкажіть найбільш привабливий вид діяльності)?

5. Чи подобається вам вирішувати завдання, які потребують довгих роздумів, висування гіпотез, обґрунтування засобів розв’язання тощо?

Опитувальник дає можливість визначити змістовну характеристику спонукань (на що спрямовані мотиви учнів, наскільки глибинним є бажання набути знання, вміння та навички, які будуть їм у нагоді при оволодінні тією чи іншою сферою діяльності у майбутньому тощо).

Застосування цієї методики дає змогу здобути якісну характеристику щодо професійної спрямованості особистості, простежити наскільки усвідомлені бажання учнів оволодіти тими надбаннями, які будуть визначати їх успішність в майбутній сфері діяльності, наскільки глибинні й стійкі і інтереси, мотиви вибору професії.

 


Урок №3

Тема: психихофізіологічні вимоги і вибір професії.

Мета: дати учням поняття психофізіології ; навчати їх правильно орієнтуватись в типах нервової системи ; правильно робити вибір опираючись на власний тип ;

виховувати повагу людей ;

розвивати: навички аналізу отриманої інформації.

Тип заняття: лекція.

Хід уроку.

1.Психофізіологічні особливості і вибір професії.

Природа індивідуальних особливостей людини _двояка _. Такі індивідуальні особливості, як інтереси, нахили характеризуються непостійністю, коливаннями, змінністю. Тому і враховувати їх треба з певною ціллю – стимулювати їх розвиток.

Є інший тип індивідуальних особливостей. Вони досить стійкі. Замінити їх практично неможливо, але неможливо і не звертати на них уваги, бо їх вплив відчувається в діяльності, в поведінці, у взаємовідносинах з оточуючими.

До таких особливостей відносяться риси, пов’язані з індивідуальними проявами основних рис нервової системи. Постійність індивідуальної поведінки в певних ситуаціях - перша ознака того, що в основі її лежать природні особливості нервової системи.

Серед природних індивідуально-типологічних рис найбільше вивчені на сьогоднішній день сила/слабкість (тобто ступінь витривалості, працездатності нервової системи, її стійкість до різного роду перешкод) і рухливість/інертність (тобто швидкість зміни і швидкість перебігу процесів збудження і гальмування).

При наявності сильної (чи слабкої) нервової системи, рухливої (чи інертної) в процес розвитку, при різних умовах життя, виховання, навчання можуть виникнути різні психологічні риси особистості. Сильну нервову систему характеризує висока працездатність. Іншими словами нервові клітини тривалий час можуть приймати й передавати нервові імпульси, не переходячи в гальмівний стан, “не втомлюючись“.

Для слабкої нервової системи характерною є низька працездатність нервових клітин, вони швидше виснажуються. Ці якості нервової системи мають відповідні прояви в діяльності, поведінці людини.

Людина зі слабкою нервовою системою - частіше спокійно-тиха, обережна,слухняна. вона не може довго приймати участь в шумних заходах, рухливих справах, що пов’язано з невеликим запасом сил, підвищеною втомлюваністю. Часто схильна до охайності. незвичне оточення, увага незнайомих людей, психічний тиск – все це може стати для такої людини непосильним подразником. В таких випадках людина губиться, не знаходить потрібних слів, не відповідає на запитання, не виконує найпростіших прохань.

Внаслідок своєї підвищеної чутливості такі люди відрізняються особливою вразливістю, хворобливо реагують на критику, невдоволення оточуючих. Нерідко таким людям не вистачає впевненості в собі, для них є характерним страх невдач і страх безглуздого вигляду, внаслідок чого для них значно утруднюється шлях до успіху.

Зовсім іншими бачать оточуючі людину з сильною нервовою системою – частіше за все бадьорою, впевненою в собі, вражаючою легкістю з якою засвоюється значний за обсягом матеріал. Вона практично не буває втомленою, розслабленою, в’ялою. Включаючись в роботу, вона не відчуває труднощів ; їй ні по чому додаткові навантаження, перехід до нової незнайомої діяльності. Людину з сильною нервовою системою відрізняє висока ефективність використання часу, здатність виконати за той же відрізок часу більше, ніж інші, завдяки своїй витривалості, відсутності зупинок і збоїв у роботі.

Ще однією перевагою сильної нервової системи є здатність адекватно реагувати на надзвичайно сильні подразники. У осіб зі слабою нервовою системою нормальне функціонування нервових клітин в таких умовах порушується, а відповідно страждає діяльність.

Таким чином, сила нервової системи забезпечує емоційну, психологічну стійкість людини до впливу надсильних подразників і тим самим підвищує надійність в екстремальних ситуаціях. Зазвичай, в складній ситуації особам з сильною нервовою системою легше зберігати спокій, вони здатні прийняти правильне рішення в умовах дефіциту часу, не розгубитися. У ряді професій це необхідно для забезпечення безаварійної роботи всієї системи “ людина – машина “.

Професій, в яких можливе виникнення складних, небезпечних для життя ситуацій, не так вже багато (льотчик-випробовувач, космонавт, шахтар, авіадиспетчер, сапер, хірурги, пожежники, рятувальники), але ціна помилки в них нерідко може коштувати дуже дорого.

Як показують спеціальні дослідження психологів, правильність дій професіонала в екстремальній ситуації залежить не стільки від досвіду і стажу роботи, скільки від сили нервової системи. Тільки особи з сильною нервовою системою в нестандартній, складній ситуації (аварії, вибухи, пожежі, стихійні лиха) здатні правильно оцінити обстановку, зберегти спокій, витримку, знайти оптимальне рішення для нормалізації надзвичайного стану. Так, вивчаючи діяльність”слабих” і “сильних” операторів енергосистем в аварійній ситуації, психологи виявили величезну різницю в їх поведінці. Якщо “сильні” не губилися і приймали всі необхідні міри для того, щоб попередити розповсюдження аварії, ліквідувати її наслідки, то “слабі” вели себе абсолютно інакше. Вони або кидали своє робоче місце, або здійснювали хаотичні дії, які в перспективі лише погіршували розвиток ситуації, або повністю втрачали здатність здійснювати будь-які дії. В будь-якому разі їх професійна діяльність руйнувалася. Це не було пов’язане ні з тривалістю стажу, ні з віком, ні з досвідом роботи.

Таким чином, при виборі професії обов’язково необхідно враховувати властивості сили/слабкості нервової системи. “слабим“ не рекомендується обирати професії, в яких реально можливе виникнення аварійних, екстримальних, небезпечних для життя ситуацій.

Однак, не завжди вимагається кардинальна перебудова планів на майбутнє. можна рекомендувати в цій же професії іншу спеціальність. Навіть в професії льотчика є робочі спеціальності, які не пред’являють надто жорстких вимог до людини, - це льотчик сільськогосподарської авіації, вертольотчик.

В професії лікаря особам зі слабою нервовою системою протипоказані такі спеціальності, як реаніматолог, хірург, але їм можна рекомендувати спеціальності терапевта, санітарного лікаря, фармацевта, стоматолога.

Треба сказати, що особи зі слабою нервовою системою мають і певні переваги. Так, багато слабих володіють більш високою чутливістю в порівнянні з сильними, орієнтовані на високу точність, старанність виконання діяльності, на більш строгий контроль за якістю виконання, набагато краще, продуктивніше і з меншими затратами справляються з одноманітною, монотонною роботою. Їм можна рекомендувати роботи, які вимагають високої точності, старанності, чіткого дотримання заданого алгоритму (ювелір, зубний технік, програміст). З високою чутливістю слабої нервової системи, очевидно, пов’язане те, що в музичних, художніх професіях виявляється багато людей з нервовою системою цього типу. Це свідчить про переваги” слабих “ в оволодінні професіями, в яких головним и є взаємостосунки з іншими людьми, спілкування (тобто, типу “людина – людина“).

Для багатьох занять врахування властивостей сили \слабості дуже важливе. Для одних професій наявність сильної нервової системи є обов’язковою умовою формування профпридатності (в такому разі потрібен відбір). Для других більш придатними могли б бути особи зі слабою нервовою системою, саме вони можуть працювати тут більш ефективно і якісно. Тим не менше, в переважній більшості професій облік природних особливостей необхідний не для відбору, а для находження найбільш придатного робочого місця чи вироблення оптимального індивідуального стилю діяльності, котрий дозволяє максимально експлуатувати природні дані і компенсувати недоліки.

Наприклад, спостереження за водіями автотранспорту показали, що стиль роботи “сильних” і “слабих” суттєво відрізняється. Так, “слабі“ практично не потрапляють у аварійні ситуації за рахунок того, що більш старанно готують машину до рейсу, намагаючись передбачити будь-яку поломку, прогнозуючи можливості виникнення несприятливих ситуацій в дорозі. Вони значно обережніше ведуть машину. Психологи, вивчаючи водіїв пасажирських автобусів, виявили такий факт: в групі водіїв з високим рівнем порушень безпеки (наявність аварій) представники слабого типу повністю були відсутні. Однак загальна кількість водіїв з слабим типом нервової системи була невеликою. Очевидь, цю складну професію частіше обирають люди з сильним типом, тобто з більш високою працездатністю і опором стресовим ситуаціям.

Високі швидкісні показники виконання різних видів діяльності забезпечуються такою особливістю нервової системи, як рухливість і лабільність (високий темп, швидке переключення з одного виду роботи на інший, швидкість, хороший розподіл уваги між різними видами діяльності).Протилежними якостями володіють люди з інертними нервовими процесами. Для них характерні повільність, неспішність, ґрунтовність як при виконанні будь-якої діяльності так і в проявах почуттів. Вони старанно обдумують дії, слова, репліки, повільно реагують на прохання, не одразу розуміють інструкції. Зрозуміло, що їм набагато важче виконувати роботу, яка вимагає кмітливості, швидкості, частого переключення, прийняття рішень в умовах дефіциту часу. Однак їх індивідуальність має ряд переваг. Вони працюють більш вдумливо, для них характерними є скрупульозність, чітке планування дій, прагнення порядку. В той же час “рухомі “ мають поряд з позитивними рисами ряд негативних. Для них характерними бувають поспішність, недбалість, бажання швидше перейти до іншого виду роботи, не довівши справу до кінця, вони менш глибоко вникають в суть проблем, часто схоплюють лише поверхові знання.

Всі ці риси не є обов’язково притаманними ”рухливим“ і “інертним“, поскільки дуже велике значення має навчання і виховання, саморегуляція, самодисципліна і самокорекція поведінки і діяльності.

Психологи, які спеціально вивчали особливості виконання різних видів діяльності рухливими і інертними, виявили, що для останніх існує певна межа швидкісного виконання рухових задач.. Але ж і коло професій, які мають жорсткі вимоги до швидкісних характеристик, невелике.

Наприклад, серед токарів існує такий поділ, як токар-швидкісник і токар-точнісник. Перший віддає перевагу завданням, котрі потребують дуже високих швидкостей роботи. Будучи” рухливими”такі працівники люблять високий темп, швидкі переходи від одних завдань до інших.

“Інертні“ ж не справляються з необхідністю працювати у високому темпі і вибирають собі завдання, котрі треба виконувати не поспіхом, старанно, з високою точністю і хорошою обробкою. Їм набагато зручніше, легше працювати повільно, не поспішаючи. Досвідчені майстри при розподілі завдань робітникам враховують їх індивідуальні особливості, поскільки це в кінцевому результаті забезпечує високу якість і ефективність всієї діяльності.

Теж саме стосується вироблення індивідуального стилю діяльності. Дуже наглядно це проявилося при вивченні представників ткацьких професій. Дійсно, ці професії вимагають дуже високого темпу, бо ефективність праці залежить від того, скільки часу без зупинки працює верстат. Зупинки частіше всього зумовлюються обривом нитки і необхідністю заміни човника.

Чим швидше виконуються ці операції, тим ефективніша праця. Здавалося б рухливі ткалі тут володіють перевагою. Спеціальні спостереження за роботою тих і інших показали, що “інертні “ ткалі теж успішно справляються зі своїми обов’язками і по продуктивності праці не поступаються “рухливим “, а інколи і перевершують їх. Але висока ефективність їх праці забезпечується особливою організацією, коли більша частина робочого часу відводиться на підготовчі, попереджувальні операції, які понижують можливість обриву нитки. Знаючи свої індивідуальні особливості, вони не допускають виникнення екстримальних ситуацій, поскільки їм важче з ними впоратись.

Коло професій, які потребують дуже високих швидкостей роботи (наприклад, музикант, жонглер цирку), достатньо вузьке. В більшості професій досягти успіху можна людям з різними показниками швидкості перебігу психічних процесів.

Однак для того, щоб обрана робота не перетворилась на тягар, треба враховувати особливості нервової системи.

Ще однією властивістю нервової системи є врівноваженість, яка залежить від ступеню відповідності сили збудження силі гальмування, від їх балансу. Надмірна збуджуваність при слабих гальмівних процесах небажана в тих професіях, де часте нервове напруження. Така людина схильна до самих несподіваних зривів, тому їй потрібна більш спокійна робота. І навпаки, надмірне гальмування погане там, де потрібен швидкий темп.

У дітей дуже рано проявляються вроджені особливості будови і діяльності нервової системи, якими є такі якості нервових процесів, як збудження і гальмування, а саме: їх сила, рухомість і врівноваженість. На цих якостях базується темперамент. Особливості темпераменту не можна розглядати у відриві від професії. Не кожен тип темпераменту підходить до будь-якої роботи. Є професії, для яких не підходять люди з певними рисами темпераменту. Так, наприклад, для професії оператора пульта керування електростанції протипоказана слабість нервових процесів, характерна для меланхоліка.

В залежності від особливостей нервових процесів можна теоретично вивести 24 типа темперамента, але практично частіш за все спостерігаються ті чотири типа, які відомі нам з класичного вчення про темперамент.

Але розмову про них ми продовжимо на наступному занятті.


Уроки № 4-5

ТЕМПЕРАМЕНТ ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДИНИ. ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ

Мета: ознайомити дітей з різними типами темпераменту і його виявом у поведінці людей. Показати позитивні й негативні сторони кож­ного типу, сприяти вибору професії, що най­більше підходить для темпераменту кожного учня.

План заняття

1. Вступ.

2. Визначення темпераменту, його типів.

3. Вияв темпераменту в побуті та спілкуванні.

4. Значення темпераменту, інтерес та емоції, їх виявлення у темпераменті.

5. Практичне визначення провідного типу темпераменту.

6. Професійні вимоги та їх відповідність ти­пам темпераменту.

7. Визначення темпераменту за сюжетними картинками.

8. Підсумок і рекомендації.

Хід заняття

Уявіть собі дві річки: одну спокійну, а іншу — стрімку гірську. Течія першої ледве помітна, вона плавно несе свої води, у неї немає сплесків, завихрень, водоспадів. Течія другої — проти­лежність. Річка швидко несе свої води, вода в ній клекоче, розбивається об каміння, перетво­рюючись на піну.

Як ви вважаєте, від чого залежать особливості течії цих річок?

Саме так, особливості течії річки залежать від природних умов. Щось схоже можна спосте­рігати в особливостях поведінки людей. Одні люди зовні завжди врівноважені, спокійні, навіть сповільнені. Вони рідко сміються, погляд завж­ди холодний, рухи скупі. Потрапляючи у складні обставини або смішне становище, ці люди за­лишаються зовні спокійними, їхня міміка і же­сти скупі, мова спокійна і розсудлива. Психічна діяльність таких людей рівномірна. А в інших — стрибкоподібна. Такі люди, навпаки, дуже рух­ливі, завжди жваві. їхня вимова уривчаста швид­ка й запальна, рухи хаотичні, міміка багата і ви­разна, жестикуляція надмірна. Нерідко навіть у звичайній розмові така людина пристукує но­гою, перебирає пальцями.

Різниця між цими людьми зумовлена при­родними, притаманними їм від народження психічними властивостями, які визначають ди­наміку психічної діяльності людини. Сукупність цих властивостей людини називають її темпераментом.

         Існує чимало пояснень того, чому в різних людей різні типи темпераменту. Відомі лікарі стародавнього світу Гіппократ і Гален вважали, що темперамент визначаєть­ся наявністю в організмі людини різних рідин і жит­тєвих соків та їх співвідно­шенням.

         Пізніше виникла теза, згідно з якою темперамент людини залежить від будо­ви її організму та співвідно­шення окремих органів. Проте науково це обґрунтував лише видатний російсь­кий учений І.Павлов (1849— 1936). Він експериментально довів, що індивідуальні особливості психіки зумовлені виявом і співвідношенням двох головних нервових процесів — гальмування і збудження.

Залежно від співвідношення цих процесів, виділяють чотири типи темпераменту: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолійний. Багато з вас читали роман А.Дюма «Три мушкетери». Згадайте його героїв (Д'Артаньян, Араміс, Атос і Портос). Всі вони сміливі лицарі; і водночас усі відрізняються один від одного: один — жвавий і енергійний, інший — запальний і гарячкуватий, третій — мовчазний і стриманий, четвертий — чутливий і м'який. Справді, Д'Артаньян — типовий сангвінік, Араміс — холерик, Портос — флегматик, Атос — меланхолік.

У чистому вигляді темперамент зустрічаєть­ся дуже рідко, більшість людей має змішаний тип темпераменту. Такий, наприклад, як холе­рично-сангвінічний, сангвінічно-флегматичний або холерично-меланхолійний.

Хоча темперамент суттєво виявляється в зов­нішності особистості, він не визначає її соціаль­ної значущості, а саме: темперамент не впливає на інтелектуальні особливості людини, її таланти і здібності. Так, А.Суворов був сангвініком, Петро І, О.Пушкін — холериками, М.Гоголь, П.Чайковський — меланхоліками, М.Кутузов, І.Крилов — флегматиками. Але всі вони були великими людьми.

 Будь-яка людина, незалежно від особливо­стей її темпераменту, за наявності інтересу працює енергійніше і швидше, ніж за його відсутності. У кожної людини радісна подія сприяє енергії та душевним силам. У І.Павлова є оповідання про долю трьох друзів, одним з яких він був сам. Вирішили вони разом всту­пити на природничий факультет. Двоє почу­валися добре: з цікавістю вчилися, слухали лекції, сили вистачало на все. А третій, який у школі захоплювався історією, впадав у мелан­холію і життя йому було нецікавим. Друзі, стурбовані таким його ста­ном, перепробувати безліч способів, щоб зацікавити його чимось, та нічого не вдавалося. Одного разу вони зайшли на лекцію до юри­дичного факультету— ста­лося диво одужання: їхній товариш перейшов на цей факультет і був щасливий усе життя.

Темперамент не характе­ризує змістову сторону осо­бистості — спрямованість, ціннісні орієнтації, світо­гляд. Він мало піддається ко­ригуванню під впливом сере­довища і виховання.

Сьогодні психологічна наука за допомогою тесту дає можливість визна­чити провідний тип темпераменту.

Запитання тесту

1. Чи берете ви будь-яку відповідальність на себе?

2. Чи можете ви за необхідності виконувати цікаву роботу без зниження якості?

3. Чи впливає на вашу працездатність яскра­ве світло, шум, інші подразники?

4. Чи контролюєте ви себе у важкій, напру­женій ситуації?

5. Чи можете ви змусити інших дотримува­тись тих правил і норм, яких дотримуєтесь ви?

6. Чи притаманна вам раптова зміна на­строю?

7. Чи часто ви залишаєте розпочату справу?

8. Чи важко вивести вас з рівноваги?

9. Чи втрачаєте ви терпіння, коли щось по­яснюєте?

10. Якщо ви переконані у своїй правоті, а з вами не погоджуються, чи вдається вам зберіга­ти спокій?

11. Чи властиво вам виражати почуття вели­кого задоволення чи невдоволення з приводу вчинків інших людей?

12. Чи ви за необхідності можете швидко приймати рішення?

13. Чи легко ви переключаєтеся з одного виду діяльності на інший?

14. Чи дуже вам заважають старі навички у виконанні нових завдань?

15. Чи швидко ви долучаєтеся до роботи?

 

 

Ці запитання передбачають відповіді за п'яти­бальною системою. Поставте 5 балів навпроти за­питання, відповідь на яке передбачає згоду, тобто «так»; бал 4 — швидше «так», ніж «ні»; 3 — «буває по-різному»; 2 — швидше «ні», ніж «так»; 1 — «ні».

Обробка результатів тестування

Запитання від 1 до 5 характеризують силу нервових процесів і підраховуються так: бал на 2 запитання рахується навпаки, а саме: якщо у вас 1, то поставте 5, якщо 2, то 4,3 — 3; 4 — 2; 5 — 1; і сумуйте з рештою балів першої п'ятірки запи­тань. Запитання від 6 до 10 виражають урівнова­женість нервових процесів. Під час підрахунків усі бали рахують у зворотному порядку і суму­ють.

Запитання від 11 до 15 виражають рухливість нервових процесів. Під час підрахунків запитан­ня 14 рахується у зворотному порядку і сумується з рештою балів третьої п'ятірки.

Якщо сума балів за кожною з груп запитань більша за ІЗ, то ставте «+», якщо менша або до­рівнює 13, ставте «-».

Ви отримали три значки, варіантність яких і визначає провідний тип темпераменту.

 + + + сангвінік

 - + + сангвінічно-меланхолійний

 + - + холерик

 - -+ меланхолійно-холеричний

 + + - флегматик

 - + - меланхолійно-флегматичний

- - - меланхолік

 + - - холерично-флегматичний

Ми ознайомилися з різними типами темпе­раменту переважно з практичного боку, а зараз коротко охарактеризуємо кожен з чотирьох типів.

Люди - сангвініки легко спілкуються з людь­ми, швидко пристосовуються до незвичних умов життя, плідно працюють, якщо справа їм до впо­доби, але швидко «згасають» і починають нудь­гувати, коли втрачають інтерес. Вони часто не доводять справу до кінця, їм важко працювати в одноманітному ритмі, їхні почуття швидко змінюються.

Холеричний темперамент — надзвичайно рух­ливі, швидкі, неврівноважені люди з підвище­ною збудливістю. У холерика виразна міміка, швидка вимова, рухи. Він із захопленням береть­ся за справу, але швидко втрачає до неї інтерес.

Люди - флегматики повільні, врівноважені, розсудливі. Флегматик завжди спокійний, більш наполегливий. Проте за певних умов ці якості можуть перетворитись на байдужість до всього, що оточує, і до самого себе, на лінощі та без­вілля.

Меланхолік характеризується повільним пе­ребігом психічних процесів, пасивністю, зам­кнутістю. Водночас почуття меланхоліків глибокі, великої сили і тривалості. Меланхоліки чутливі до чужого горя, важко переносять не­вдачі, образи, важко пристосовуються до нових умов життя, схильні до самотності.

З цих коротких характеристик ви бачите, що кожен із типів має як позитивні, так і негативні якості. Хочеться ще раз наголосити, що людина — улюблене дитя природи, яка для всіх приго­тувала своє місце й призначення. Тип темпера­менту не впливає на тривалість життя, не пере­шкоджає повноцінній праці й саморозкриттю. Головне — обрати професію, зміст якої відпові­датиме типу вашого темпераменту.

Уявіть на хвилину холерика або сангвініка, що працює фармацевтом або манікюрником, сидить на годинниковому заводі, де всю зміну доводиться виконувати одноманітну роботу. Уявіть також метушливу, запальну й ініціатив­ну медсестру — це ж небезпечне явище. Тут обо­в'язковим є конфлікт не лише з оточенням, а й насамперед з самим собою. Спільними рисами цих професій є врівноваженість, витримка, спокій.

Змалюємо подумки ще один портрет: пілота-флегматика. У повітрі не зупинишся, для об­міркування ситуації залишатиметься кілька се­кунд. У таких ситуаціях немає місця для життє­вої звички: подумати, порадитись.

І все-таки більшість професій досяжна для представників усіх типів темпераменту. Люди пристосовуються до різних вимог професії за рахунок індивідуального стилю діяльності, який допомагає використовувати переваги певного типу темпераменту і зводити до мінімуму його слабкі сторони. Індивідуальний стиль вияв­ляється у тому, що людина знаходить і викорис­товує різні прийоми, за допомогою яких ком­пенсує невідповідність свого типу темперамен­ту і вимог, які перед нею постають, залежно від обраної професії.

У випадку явних протиріч «ціна» присто­сування до професії може бути дуже високою, що виявляється в постійному напруженні, пе­ревтомі, невдоволенні собою і роботою, не­врозах. Так, наприклад, жваву людину втом­лює одноманітна робота, що потребує трива­лої зосередженості. Тривожні люди, які пе­ребільшують неприємності, небезпеку, надто переживають, що щось трапиться. Вони не повинні виконувати відповідальну роботу, але вони можуть бути дуже корисними, уважни­ми і спостережливими у виконанні однома­нітної і копіткої роботи. Емоційно нестійкій людині (чутливій до зауважень) не варто обій­мати відповідальні трудові посади. У спри­ятливих умовах такі люди можуть виявляти принциповість, точність оцінок, високу май­стерність.

Особливості темпераменту необхідно не при­ховувати, а враховувати, використовувати, за не­обхідності компенсувати шляхом добору відпо­відної діяльності.

Визначення темпераменту за тестом-опитувальником Г. Айзенка в адаптації О.Шмельова

Обладнання: текст опитувальника у формі анкети з варіантами відповідей.

Методика проведення. Дитині дають інструкцію: «Читай запитання та одразу відповідай: став позначку «+» у колонках «так» чи «ні». Працюй швидко!» Час заповнення опитувальника не враховується.

Обробка результатів. За кожну відповідь, що збігається з ключем, нараховується 1 бал. Спочатку опрацьовуються результати за шкалою «Відвертість». Сюди належать відповіді «так» на запитання № 6,24, 36

та відповіді «ні» на запитання № 12, 18, ЗО, 42, 48, 54.

До шкали «Екстраверсія» належать відповіді

 «так» на запитання №: 1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56

 та відповіді «ні» на запитання №:5,15,20,29,32,34,37,41, 51.

До шкали «Нейротизм» належать відповіді «так» на запитання №:2,4,7,9, 11,14,16,19,21,23,26,28,31,33,35,38,40,43,45,47,50,52,55, 57.

Результати «Екстраверсія» і «Нейротизм» співвідносяться зі шкалами стандар­тизації та відкладаються на графіку (рис. 1). Збіг характеристик за цими двома шкалами вкаже на тип темпераменту.

Інтерпретація результатів.

За шкалою «Відвертість» визначається відвертість піддослідного під час відповідей на за­питання тесту. Відвертість як риса особистості тут не визначається.

 Числовий показник (у балах) Інтерпретація

0—3 відвертість повна

4—6 відвертість ситуативна

7—9 відсутність відвертості

За шкалою «Екстраверсія» результати інтерпретуються за таблицею.

Числовий показник (у балах) Інтерпретація

0—2 повний інтроверт

З—6 інтроверт

7—10 потенційний інтроверт

11—14 амбіверт

15—18 потенційний екстраверт

19—22 екстраверт

23—24 повний екстраверт

За шкалою «Нейротизм» результати інтерпретуються так:

Числовий показник (у балах) Інтерпретація

0—2 суперконкордант

3—6 конкордант

7—10 потенційний конкордант

11—14 нормостеник

15—18 потенційний дискордант

19—22 дискордант

 23—24 супердискордант


 

 

Меланхолік                                    24

23

 

22

 

21

 

20

 

19

 

18

 

17

 

16 

 

15

14

0  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 12  13                  

                                                         

 

                                холерик

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1110114   15  16  17  18  19  20  21  22  23  24

12

11

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

Флегматик                         0

 

                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          сангвінік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Прізвище ім’я____________________________________________

 Клас ______Дата___________________

 так ні

 1. Чи часто ти прагнеш нових сильних відчуттів?_______________ □ □

 2. Чи відчуваєш ти, що потребуєш друзів, які розумітимуть тебе  і схвалюватимуть твої вчинки?_________________________ □ □

 3. Чи вважаєш ти себе безтурботною людиною?________________ □ □

 4. Чи важко тобі відмовитись від своїх намірів? ________________ □ □

 5. Перед тим як діяти, ти спокійно обмірковуєш свої дії чи ні?____ □ □

6. Чи завжди ти виконуєш свої обіцянки, навіть тоді, коли це не вигідно тобі? ____________________________________ □ □

 7. Чи часто в тебе трапляється зниження або підвищення настрою _ □ □

 8. Чи швидко ти говориш та дієш?____________________________ □ □

 9. Чи виникало в тебе коли-небудь почуття невдоволеності собою,

 хоча не було для цього серйозної підстави?__________________ □ □

 10. Чи правда, що ти задля виграшу зробиш усе?________________ □ □

 11. Чи бентежишся ти, знайомлячись із симпатичною людиною

 протилежної статі? ____________________________________ □ □

 12.Чи буває так, що, розгнівавшись, ти втрачаєш рівновагу? _____ □ □

 13. Чи часто ти дієш спонтанно під впливом моменту? __________ □ □

 14. Чи часто тебе хвилює думка про те, що не слід було говорити

 або робити щось?_______________________________________ □ □

 15. Чи привабливіше для тебе читання книжок, ніж зустрічі  з людьми? ____________________________________________ □ □

 16. Чи правда, що тебе легко роздратувати?___________________ □ □

 17. Чи подобається тобі часто бувати в компаніях?_____________ □ □

 18. Чи бувають у тебе інколи такі думки, про які не можна казати іншим людям?______________________________________ □ □

 19. Чи буває так, що інколи ти такий захоплений бажанням, «усе горить у руках», а інколи відчуваєш сильну млявість?_____ □ □

 20.Чи бажаєш ти обмежити коло своїх знайомств найближчими друзями?_______________________________________________ □ □

 21.Чи мрійник ти?__________________________________________ □ □

 22.Коли на тебе кричать, чи відповідаєш ти так само?____________ □ □

 23.Чи часто в тебе виникає почуття провини? __________________ □ □

 24.Чи всі твої звички добрі й бажані?__________________________ □ □

 25.Чи здатен ти вивільнити свої почуття, щоб веселитися у компанії? □ □

 26.Чи можна сказати, що нерви твої часто сильно напружені? ____ □ □

 27.Чи вважають тебе людиною жвавою та веселою?_______ □ □

 28.Після того, як справа зроблена, чи часто ти повертаєшся до неї подумки та вважаєш, що її можна було б зробити краще? ______□ □

 Так ні

 29.Чи правда, що ти мовчазний та стриманий на людях? ________ □ □

 30.Чи буває так, що ти поширюєш чутки?____________________ □ □

 31.Чи буває так, що багато різних думок заважають тобі спати?_ □ □

 32.Чи правда, що тобі приємніше та легше прочитати про щось цікаве у книжці, хоча спитати про це у друзів було б швидше?____ □ □

 33.Чи буває в тебе сильне серцебиття?_______________________ □ □

 34.Чи подобається тобі робота, яка потребує пильної уваги? □ □

 35.Чи бувають у тебе судомини в тілі?__________________ □ □

 36.Чи правда, що ти говориш про знайомих лише приємне, навіть тоді, коли вони не дізнаються про це?________________ □ □

 37.Чи правда, що тобі неприємно бувати у таких компаніях, де насміхаються один над одним? _____________ □ □

 38.Чи правда, що ти дратівливий?___________________________ □ □

 39.Чи подобається тобі робота, яка потребує швидкості дій?______ □ □

 40.Чи правда, що тебе не залишають у спокої думки про різні неприємності, які б могли трапитися, але не трапилися? _______________________ □ □

 41.Чи правда, що ти спокійно рухаєшся?_____________________ □ □

 42.Чи запізнювався ти коли-небудь на побачення або до школи?___ □ □

 43.Чи часто тобі сняться жахи?_____________________________ □ □

 44.Чи подобається тобі розмовляти, спілкуватися з незнайомими людьми? _____ □ □

 45.Чи хвилюють тебе якісь хвороби?________________________

 46.Чи засмутився б ти, коли б довго не зміг бачити своїх друзів?__ □ □

 47.Чи вважаєш ти себе знервованою людиною?________________ □ □

 48.Чи є в тебе такі знайомі, що зовсім тобі не подобаються?____ □ □

 49.Чи впливає на тебе критика твоїх недоліків або твого поганого  навчання?____ □ □

 50.Чи вважаєш ти себе впевненою людиною?__________________ □ □

 51.Чи важко тобі дістати задоволення від заходів, де багато учасників? ______ □ □

 52.Чи відчуваєш ти, що гірший за інших? ____________________ □ □

 53.Чи зміг би ти звеселити сумну компанію?___________________ □ □

 54.Чи буває так, що ти говориш про речі, на яких не розумієшся? _ □ □

 55.Чи дбаєш ти про своє здоров'я?_________________________ □ □

 56.Чи подобається тобі кепкувати з інших?____________________ □ □

 57.Чи страждаєш ти на безсоння?___________________________ □ □

 


Урок № 6

Тема ; Карта світу професій.

Мета: познайомити учнів з вимогами до працівників різних груп професій, типами професій,видами діяльності, ознаками класифікації; навчати вільно орієнтуватися у великій кількості професій;

виховувати відчуття відповідальності за свій вибір.

Хід уроку.

На сьогоднішньому уроці ми з вами розширимо і поглибимо наші знання про неозорий світ професій. Відомо, що в світі існує понад 40 тисяч професій. Для того, щоб вам було легше орієнтуватися в них ми розглянемо класифікацію професій.

Ознаки класифікації

Види класифікації

 

К Л А С И Ф І К А Ц І Я П Р О Ф Е С І Ї

Предмет праці

Тип професій

Людина – людина (Л)

Людина – техніка

(Т)

Людина – природа

(П)

 

Людина – знакова система (З)

Людина – художній образ (Х)

Мета

праці

Класи професій

 

 

 

 

ГНОСТИЧНІ

Г - розпізнавати,

розрізняти,

оцінювати

перевіряти

ПЕРЕТВОРЮЮЧІ

П – перетворювати,

обробляти,

організовувати,

перемішувати

 

ПОШУКОВІ

П – придумувати,

винаходити,

конструювати,

знаходити, нові варіанти

Знаряддя праці

Відділи професій

 

 

 

Р – професії, пов’язані з використанням ручної праці

М – професії, пов’язані з використанням машин з ручним управлінням

А – про-фесії, пов’я-зані з вико-ристанням автоматів, автома-тиних ліній, роботів

Ф – професії, в яких використовуються функціональні засоби, знаряддя праці

Умови

 праці

 

Група професій

 

 

 

 

 

П – праця в умовах звичайного, побутового мікроклімату

В – праця на відкритому повітрі

Н – праця в незвичайних умовах (під водою, під землею та інше)

М – праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров’я і життя

людей

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТІВ ПРАЦІ І ЇХ ВИМОГИ ДО ЛЮДИНИ

ТЕХНІКА

Різновиди предметів праці:

Різні матеріали, деталі машин, механізми, апарати і інші технічні, механічні енергопродукти

Елементи даних предметів праці що містяться в наступних видах робіт:

Лабораторні, практичні роботи по фізиці, хімії, електротехніці, робота на уроках технічної праці на комбінаті, механічних гуртках, ремонт електропроводки, радіоапаратури.

Якості людини, які вимагає тип професій:

Спостережливість, технічна кмітливість, вміння переводити умовні позначки креслень в наочно-конкретні образи, оперувати ними; добрий окомір, координація рухів рук, зосередженість, просторове мислення.

Приклади професій: токар, водій, тракторист-машиніст, столяр, електромонтер, монтажник радіоапаратури, оператор зв’язку, інженер, кондитер, кравець.

ПРИРОДА

Різновиди предметів праці:

Живі організми (мікроорганізми, рослини, тварини, птахи, комахи), біологічні, атмосферні, геологічні процеси.

Елементи даних предметів праці що містяться в наступних видах робіт:

Лабораторні, практичні роботи із біології, природознавства, географії, робота на пришкільній ділянці, в саду, природоохоронна діяльність, походи по рідному краю з метою вивчення особливостей, посів та вирощування рослин, догляд за тваринами.

Якості людини, які вимагає тип професій:

Спостережливість, терпіння, турбота про природу, охайність, фізична витримка

Приклади професій: зоотехнік, агроном, рибовод, садівник, тваринник ветеринар, агрохімік.

ЛЮДИНА

Різновиди предметів праці: людина, група, колектив

Елементи даних предметів праці що містяться в наступних видах робіт:

Обговорення поведінки оточуючих, виконання суспільно-організаторської, виховної роботи в школі, участь в колективних заходах, спортивних іграх.

Якості людини, які вимагає тип професій:

Необхідність в спілкуванні, вміння контактувати з людьми, здатність вільно висловлювати свої думки, доброзичливість, такт витримка, стійке добре самопочуття.

Приклади професій: продавець, медсестра, лікар, секретар-друкарка, вчитель, підприємець, телефоніст, перукар, екскурсовод, вихователь, швачка, повар, кондитер (побутове обслуговування)

ЗНАК.

Різновиди предметів праці: пакети, цифри, формули, схеми, креслення, графіки, карти, та інші умовні позначення.

Елементи даних предметів праці що містяться в наступних видах робіт:

Виконання машинописних робіт, оформлення документацій, ведення ділових паперів, переклад з однієї мови на іншу, копіювання і виконання креслень, підрахунків схем, складання програм для ЕОМ, робота на ЕОМ і мікропроцесорній техніці, на електричних касових апаратах.

Якості людини, які вимагає тип професій:

Стійка увага, посидючість, зосередженість на цифровому, звуковому та іншому “знаковому ”матеріалі, здатність за рядом чисел бачити реальні події.

Приклади професій: касир, бухгалтер, оператор ЕОМ, перекладач, діловод, кресляр

 

ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ

Різновиди предметів праці:

Художні образи, їх частини, властивості (твори мистецтва, музика, література)

Елементи даних предметів праці що містяться в наступних видах робіт:

Обговорення художніх особливостей творів літератури, мистецтва, виконання завдання на уроках малювання, співів, участь в оформленні класу, в художній самодіяльності, гуртках, студіях

Якості людини, які вимагає тип професій:

Розвинений художній смак, художні, музикальні нахили, орієнтація, добрий окомір.

Приклади професій: перукар-модельєр, кравець-модельєр, різбляр по дереву та камені, фотограф, актор музикант, диригент, столяр по виробництву художніх меблів, редактор художньої літератури

2.Рольова гра.

Учні об’єднуються в групи по кілька чоловік (3-4).

Їм пропонується зіграти сценки з життя. За вечірнім чаєм в сімейному колі ви повідомляєте своїм рідним про вибір майбутньої професії. Реакцію вашої родини ви зараз нам покажете.


Урок №7-8.

Тема: Дані про особливості людини що обирає професію.

Мета: надати учням інформацію про спрямованість особистості й вибір професії; навчати розрізняти такі поняття як” інтереси”, “емоції”, “мотиви діяльності” ;

дослідити особистісну здатність учнів до вибору професії.

Хід уроку.

1. Інформація для учнів: інтереси.

Є різноманітні інтереси: матеріальні, суспільно-політичні, професійні, спортивні тощо які виявляться безпосередньо й опосередковано.

Безпосередній інтерес – це інтерес до процесу діяльності; опосередкований – до результатів діяльності. Наприклад, інтерес до навчання не заради навчання (процесу), а щоб отримати обіцяну батьками винагороду за гарну успішність.

Інтереси особистості характеризуються широтою, стійкістю та глибиною.

Широта визначається кількістю сфер діяльності, до яких людина виявляє інтерес. Стійкі інтереси зберігаються тривалий час, відіграють суттєву роль у житті та діяльності людини, це відносно закріплені аспекти її особистості. Нестійкі інтереси короткочасні, швидко виникають і швидко загасають.

Глибокий інтерес означає потребу ґрунтовно вивчити об’єкт в усіх деталях та тонкощах. Він протиставляється поверхневому інтересу, коли людина не цікавиться об’єктом по – справжньому.

Інформація для учнів: емоції.

 Емоція – це психічне відображення дійсності у формі безпосереднього переживання життєвого змісту явищ і ситуацій.

Емоційний процес складається з трьох основних компонентів:

Емоційне збудження (причиною може бути значуща для людини життєва подія).

Знак емоції (позитивна або негативна).

Ступінь контролю емоцій (розрізняють афекти, при яких людина ще може контролювати себе, і крайні збудження, коли контроль майже відсутній.

Почуття – стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ для людини. Вищі почуття бувають трьох видів: моральні (почуття обов’язку, совість, симпатія), інтелектуальні (цікавість, допитливість, подив, сумнів, радість відкриття) та естетичні (натхнення, насолода прекрасним, захоплення).

Емоції та почуття спонукають людину до діяльності, допомагають переборювати труднощі у навчанні, роботі, творчості. Вони часто визначають поведінку людини та її життєві цілі.

Інформація для учнів: мотиви діяльності.

 Мотив – це спрямованість школяра на певну діяльність, пов’язана з внутрішнім ставленням учня до неї.

Виокремлюють пізнавальні та соціальні мотиви. Якщо у школяра в процесі навчання переважає спрямованість на зміст навчального матеріалу, то можна говорити про наявність пізнавальних мотивів, якщо на людину – йдеться про соціальні мотиви.

Мотиви мають певні рівні.

Пізнавальні мотиви:

широкі пізнавальні мотиви орієнтація та оволодіння новими знаннями);

учбово-пізнавальні мотиви (орієнтація на засвоєння способів та прийомів здобуття знань);

мотиви самоосвіти (орієнтація на набуття додаткових знань та побудова програми самовдосконалення).

Соціальні мотиви можуть мати такі рівні:

широкі соціальні мотиви (обов’язок і відповідальність, розуміння соціальної значущості навчання);

вузькі соціальні мотиви (прагнення зайняти певну позицію в стосунках із оточуючими, отримати їх схвалення);

мотиви соціальної співпраці (орієнтація на різні способи взаємодії з іншою людиною).

2.Методика дослідження особистісної здатності учнів до вибору професії.

Анкета “ Що мені подобається?”

Анкета (А. Йовайш) спрямована на дослідження інтересів і прагнень особистості як складових потенційного чи актуального покликання.

Після невеликої вступної бесіди про вибір професії учням пропонується перевірити власні інтереси. На чистому аркуші паперу діти заготовляють бланки відповідей від 1 до 150.

Інструкція: В анкеті пропонується 150 питань, кожному питанню відповідає номер у бланку відповідей. Якщо вам дуже подобається “ вивчати математику”, то в №1 пишемо два плюси (++), якщо зовсім не подобається – два мінуси (--),якщо сумніваєтеся – нуль (0). І так відповідаємо на кожне питання.

Що мені подобається?

Чи подобається вам? Хотіли б ви?

1.     Вивчати математику.

2.     Вивчати фізику.

3.      Вивчати хімію.

4.     Вивчати історію.

5.     Вивчати рідну мову, інші мови.

6.     Вивчати географію.

7.     Вивчати біологію.

8.     Спостерігати за різними породами дерев, вивчати їх походження.

9.     Цікавитися породами деревини, їхнім практичним застосуванням.

10.                       Знайомитися з різними металами, їхніми властивостями.

11.                       Спостерігати за дією різних механізмів, знайомитися з їхнім влаштуванням і роботою (токарські верстати, автомобілі).

12.                       Спостерігати дію електрики, дізнаватися її таємниці, читати про досягнення радіотехніки.

13.                       Дивитися журнали мод, милуватися красивим одягом.

14.                       Цікавитися новинками виробництва продовольчих товарів по журналах, на виставках, у магазинах.

15.                       Читати опис і розглядати знімки різних будівель.

16.                       Спостерігати за спортивними змаганнями.

17.                       Цікавитися будовою земної кори, походженням гір, вулканів, океанів.

18.                       Цікавитися машинами, спостерігати за роботою водія, машиніста.

19.                       Читати книги, дивитися фільми про моряків, льотчиків.

20.                       Спостерігати за військовим парадом, знайомитися з військовою технікою.

21.                       Відвідувати театри, дивитися кінофільми.

22.                       Слухати оперну і симфонічну музику, ходити на концерти.

23.                       Учитися малювати.

24.                       Читати світову класичну літературу.

25.                       Гратися з дітьми, приносити їм радість.

26.                       Читати книги, дивитися кінофільми про працівників міліції.

27.                       Допомагати хворим людям.

28.                       Піклуватися про свою квартиру, кімнату, стежити за їхнім естетичним виглядом.

29.                       Точно вести підрахунок своїх грошових доходів, витрат.

30.                       Спостерігати за роботою продавців.

31.                       Читати науково-популярну літературу з математики.

32.                       Цікавитися новими відкриттями у фізиці, читати про життя і діяльність видатних фізиці.

33.                       Читати про новітні досягнення в області хімії, знайомитися з життям і діяльністю відомих хіміків.

34.                       Читати газети, слухати радіо, дивитися телевізійні передачі про політичні події.

35.                       Читати про походження мов, вивчати окремі слова.

36.                       Читати про різні країни, їх економіку, державний устрій, дізнаватися про географічні відкриття.

37.                       Читати про рослини, життя тварин і птахів.

38.                       Читати про ліс, проводити час у лісі.

39.                       Спостерігати за художньою обробкою дерева, розглядати нові зразки меблів, захоплюватися ними.

40.                       Розглядати зразки виробів з металу, спостерігати за їхньою обробкою.

41.                       Знайомитися з новітніми досягненнями сучасної техніки, відвідувати технічні виставки.

42.                       Випробовувати дію побутових та інших електричних приладів, розбирати, ремонтувати радіоприймачі, магнітофони і т.ін.

43.                       Розглядати тканини, ознайомлюватися з новою якістю матеріалів.

44.                       Учитися кулінарії.

45.                       Учитися кресленню.

46.                       Читати спортивні журнали і газети, цікавитися історією спорту й успіхами видатних спортсменів.

47.                       Читати науково-популярну і художню літературу про геологічні експедиції.

48.                       Відвідувати виставки транспортних засобів, читати про це в газетах і журналах.

49.                       Цікавитися морським транспортом, літаками, їхнім устаткуванням.

50.                       Читати книги військового змісту, дивитися фільми, цікавитися життям і долями учасників Великої Вітчизняної і громадянської війни.

51.                       Знайомитися з життям і творчістю видатних композиторів.

52.                       Знайомитися з життям видатних майстрів сцени і кіно, колекціонувати їх фотографії.

53.                       Відвідувати виставки образотворчого мистецтва, музеї.

54.                       Знайомитися з новинками художньої літератури.

55.                       Зацікавити інших, розповідаючи про нові речі, події, пояснюючи незрозуміле, невідоме.

56.                       Впливати на недисциплінованих, установлювати порядок серед однолітків або молодших.

57.                       Вивчати анатомію та фізіологію людини.

58.                       Цікавитися зовнішністю людини: одягом, зачіскою і т. д.

59.                       Вивчати економічну географію.

60.                       Цікавитися якістю і ціною товарів.

61.                       Рахувати, вирішувати складні математичні задачі, складати і вирішувати головоломки, ребуси, загадки.

62.                       Робити фізичні досліди, вирішувати задачі, заглиблюватися в різні явища природи.

63.                       Дізнаватися про природу хімічних елементів, стежити за ходом хімічних реакцій, робити досліди.

64.                       Знайомитися з політичним ладом різних країн, вивчати причини політичних подій.

65.                       Розбирати додатки, дізнаватися склад слів рідної й іноземної мов.

66.                       Складати географічні карти, збирати різноманітний географічний матеріал.

67.                       Вирощувати рослини, доглядати за тваринами, птахами, піклуватися про них.

68.                       Садити і доглядати за деревами, виготовляти гербарії лісових рослин.

69.                       Збирати різноманітну по якості деревину, робити художню обробку дерева, випилювати, вирізувати.

70.                       Виготовляти художні вироби з жерсті і дроту.

71.                       Збирати і ремонтувати всілякі механізми, велосипеди, мотоцикли, годинники і т.д.

72.                       Конструювати і виготовляти електроприлади.

73.                       Шити, плести, ткати.

74.                       Смажити і варити смачні блюда.

75.                       Знайомитися з архітектурними пам’ятниками, захоплюватися моделюванням будинків.

76.                       Грати в спортивні ігри.

77.                       Збирати і складати колекцію мінералів.

78.                       Брати участь в роботі гуртка автолюбителів.

79.                       Брати участь у секції веслярів, вітрильників, аквалангістів.

80.                       Брати участь у військових іграх.

81.                       Брати участь у шкільній самодіяльності, драматичному гуртку.

82.                       Брати участь у шкільному хорі чи оркестрі.

83.                       Брати участь у художньому гуртку, вивчати надбання живопису.

84.                       Брати участь у роботі літературного гуртка, відвідувати факультативні заняття.

85.                       Дізнаватися про внутрішній стан дитини.

86.                       Справедливо розцінювати вчинок товариша або літературного героя.

87.                       Доглядати за важкохворими.

88.                       Спостерігати за роботою перукаря, продавця, офіціанта.

89.                       Цікавитися в періодиці про виконання плану народного господарства.

90.                       Працювати за прилавком.

91.                       Брати участь у роботі математичного гуртка.

92.                       Брати участь у роботі фізичного гуртка, відвідувати факультативи з фізики.

93.                       Відвідувати факультативні заняття з хімії, брати участь в олімпіадах.

94.                       Брати участь у роботі краєзнавчого гуртка, збирати історичний матеріал, аналізувати й узагальнювати його.

95.                       Працювати зі словником, дізнаватися зміст іноземних слів..

96.                       Брати участь у роботі географічного гуртка.

97.                       Робити досліди з рослинами, вивчати їх врожайність, працювати в шкільному живому куточку.

98.                       Піклуватися про охорону лісу, доглядати за його життям.

99.                       Брати участь у роботі гуртка “ Умілі руки “.

100.                   Виконувати слюсарні роботи в шкільних майстернях, будинку.

101.                  Випробовувати дії різних приладів і механізмів, виготовляти моделі літаків, кораблів і планерів.

102.                  Брати участь у радіотехнічному гуртку, монтувати радіоприймачі, електрогітари і т. ін.

103.                  Моделювати, конструювати різні зразки одягу.

104.                  Працювати на кухні, в їдальні, ресторані.

105.                  Малювати, проектувати зразки нових будинків.

106.                  Брати участь у спортивній секції, спортивних змаганнях.

107.                  Брати участь у походах на природу з метою ознайомлення з корисними копалинами і геологічними об’єктами рідного краю.

108.                  Водити вантажівки, автомобіль.

109.                  Брати участь у роботі авіаційного клубу.

110.                  Брати участь у секції стрільби або гуртка “Юні друзі міліції “.

111.                  Брати участь у конкурсі художнього читання.

112.                  Вивчати теорію музики і грати на якомусь інструменті.

113.                  Цікавитися життям і творчістю відомих художників.

114.                  Вивчати літературні твори, читати літературну критику.

115.                  Прагнути, щоб інші були кращими, шляхетніше поводилися.

116.                  Допомагати працівникам міліції з’ясовувати прихований злочин.

117.                  Читати статті та книги на медичні теми.

118.                  Спілкуватися з людьми, радити і допомагати їм вибирати потрібну річ і т. п.

119.                  Дискутувати з питань промисловості і сільського господарства.

120.                  Дискутувати з питань торгівлі.

121.                  Виконувати роботу, що вимагає знання математичних законів і правил.

122.                  Працювати з фізичними приладами й устаткуванням.

123.                  Працювати в хімічній лабораторії.

124.                  Працювати в архіві, знайомитися з історичними документами.

125.                  Бути мовознавцем, працювати перекладачем.

126.                  Брати участь у географічних експедиціях.

127.                  Працювати на свіжому повітрі.

128.                  Працювати лісничим.

129.                  Працювати столяром.

130.                  Працювати за верстатом, переважно стоячи, виготовляючи різноманітні металеві вироби.

131.                  Працювати за кресленнями біля машин і верстатів.

132.                  Працювати з електроприладами, радіоапаратурою.

133.                  Працювати на швейній, ткацькій, в’язальній фабриці або в ательє.

134.                  Працювати інженером харчової промисловості.

135.                  Будувати будинки, зводити мости, працювати в конструкторському бюро.

136.                  Готувати учасників і організовувати спортивні змагання, займатися суддівством.

137.                  Брати участь у тривалих і важких походах, що вимагають напруженої роботи за визначеною програмою.

138.                  Возити пасажирів, вантаж, ремонтувати транспорт, дотримуватися правил дорожнього руху.

139.                  Жити за встановленим режимом, суворо виконуючи розпорядок дня.

140.                  Працювати в погану погоду у відкритому морі або пілотувати літак.

141.                  Грати на сцені.

142.                  Брати участь у музичних конкурсах.

143.                  Працювати в області образотворчого мистецтва.

144.                  Вести запис своїх спостережень, писати твори, складати вірші.

145.                  Намагатися доводити свою правоту, керувати іншими.

146.                  Працювати в юридичних установах.

147.                  Працювати в лікарні, поліклініці.

148.                  Обслуговувати людей.

149.                  Працювати в області торгівлі, планування або фінансів.

150.                  Керувати торгівлею.

Бланк відповідей учня.

Номери запитань

Кінцевий результат

Дешифратор

1 31 61 91 121

 

Математика

2 32 62 92 112

 

Фізика

3 33 63 93 123

 

Хімія

4 34 64 94 124

 

Історія

5 35 65 95 125

 

Філологія

6 36 66 96 126

 

Географія

7 37 67 97 127

 

Біологія

8 38 68 98 128

 

Лісництво

9 39 69 99 129

 

Деревообробка

10 40 70 100 130

 

Металообробка

11 41 71 101 131

 

Техніка

12 42 72 102 132

 

Електротехніка

13 43 73 103 133

 

Легка промисловість

14 44 74 104 134

 

Харчова промисловість

15 45 75 105 135

 

Будівництво

16 46 76 106 136

 

спорт

17 47 77 107 137

 

геологія

18 48 78 108 138

 

Транспорт

19 49 79 109 139

 

Мореплавство, авіація

20 50 80 110 140

 

Військові фахівці

21 51 81 111 141

 

Актор

22 52 82 112 142

 

Музика

23 53 83 113 143

 

Мистецтво

Номери запитань

Кінцевий результат

Дешифратор

24 54 84 114 144

 

література

25 55 85 115 145

 

Педагогіка

26 56 86 116 146

 

Право

27 57 87 117 147

 

Медицина

28 58 88 118 148

 

Служба побуту

29 59 89 119 149

 

Економіка

30 60 90 120 150

 

Торгівля

 

Схема індивідуальної профорієнтаційної характеристики учня.

 

 Прізвище, ім’я по батькові ______________________________________________________

_______________________________________________________

Клас _____ Школа ______________________ Дата ___________

 

1. Успішність (предмети, при вивченні яких досягаються високі успіхи, проявляється творчість; предмети, які засвоюються важко).______________________________________________________________

2. Ставлення до занять, які вимагають розумової активності:

а). дуже активний;

б). задовільно активний;

в). пасивний.

Успіхи в цих заняттях:

 а). високі;

 б). середні;

в). слабкі.

3. Ставлення до суспільно-корисної праці:

а). дуже активний;

б). задовільно активний;

в). пасивний.

Успіхи в цих заняттях:

 а). високі;

 б). середні;

 в). слабкі.

4. Спрямованість інтересів, захоплення (гуртки, факультативи, улюблені завдання вдома.__________________________________________________

5. Оцінка своїх можливостей

а). реально оцінює;

б). недооцінює;

в). переоцінює.

6. Участь в громадсько-організаторській діяльності:

а). охоче і успішно виступає в ролі організатора масових заходів;

б). може виступати в ролі організатора;

в). пасивний, не може бути організатором;

Вольові якості: прояви цілеспрямованості, наполегливості, стійкості.

7. Ставлення до колективу, до товаришів:

а). живе інтересами колективу;

б). байдужий до колективу;

в). нехтує і недоброзичливо ставиться до колективу.

8. Моральна стійкість:

а). притаманна стійка моральна поведінка;

б). іноді зазнає негативного впливу;

в). часто здійснює аморальні вчинки.

9. Особливості розумового розвитку (необхідне підкреслити):

логічність, самостійність, критичність мислення, уміння аналізувати й узагальнювати матеріал;

Особливості уваги (необхідне підкреслити):

вміння бути тривалий час зосередженим на справі; швидко й легко переключатися з однієї справу на іншу; одночасно виконувати два і більше види діяльності, розподіляючи між ними свою увагу ; неуважність.

Особливості пам’яті (необхідне підкреслити):

Швидкість, осмисленість, тривалість запам’ятовування.

10. Чи обрав учень професію? Якщо так, то яку?

11. Які при цьому мотиви переважали?

12. Куди піде навчатися після 9 класу?

13. Рекомендація батьків про вибір професії й навчально-професійного закладу.

14. Рекомендації лікаря, є медичні зауваження щодо певних видів діяльності.

15. Рекомендована професія або сфера професійної діяльності, профіль навчання.

 

Характеристика складена таким чином, що розкриває головні особливості учня, які необхідно враховувати, обираючи професію.

 

Анкета для батьків.

П.І.Б _________________________________________

Характеристика дитини

Особливості виконання домашньої роботи (необхідне підкреслити або дописати): дотримується режиму, добросовісний, охайний, самостійний, використовує допомогу батьків, товаришів.______________________________________

___________________________________________________________________

Товариський (необхідне підкреслити): риса виявляється яскраво, посередньо, слабко.

Чуйний (необхідне підкреслити): риса виявляється яскраво, посередньо, слабко.

Улюблені заняття: __________________________________________________

Нецікаві заняття: ____________________________________________________

Загальний стан здоров’я _________________________________________________

Перенесені хвороби і травми: _____________________________________________

Який шлях отримання професії Ви рекомендуєте своїй дитині (необхідне підкреслити):

закінчити 9 класів та ПТУ ;

закінчити 9 класів коледж ;

закінчити 11 класів та університет ;

закінчити 11 класів та коледж.

Професія або сфера діяльності, яку Ви рекомендуєте своїй дитині ______________________________________________________________________________________________________________

Чи погоджується дитина з рекомендацією?- Так.- Ні.

Чи відповідає ця професія індивідуальним схильностям учня (вкажіть, яким саме)_______________________________________________________________

Які якості необхідно розвивати Вашій дитині, щоб відповідати цій професії?

____________________________________________________________________

Якщо Вашій дитині не вдасться вступити до рекомендованого Вами навчального закладу, що Ви порадите їй зробити? ________________________________________

Якщо порадите вступити до іншого навчального закладу й оволодіти іншою професією,то вкажіть якою саме _______________________________________

 

___________200 р. Підпис _____________________

 

Підсумок уроку.

 

 

 

 

 

 


Урок №9

Тема: диференціййно-діагностичний опитувач

Мета: визначити до якого типу професій відносяться слухачі курсу.

Хід опитування.

Методика

Перед дитиною ставлять завдання: у кожній з 20 пар запропонованих видів діяльності вибрати тільки один вид. При цьому вибори мають бути диференційовані:

·        Якщо названа в запитанні діяльність більше подобається, ніж не подобається, слід поставити у відповідній клітинці Аркуша відповідей ДДО плюс (+). Якщо безумовно подобається – два плюси (++), а якщо дуже подобається – три плюси (+++).

·        Якщо більше не подобається, ніж подобається,- один мінус (-), якщо безумовно не подобається – два мінуси (--), а якщо дуже не подобається – три мінуси (---).

Результати відповідей (за кількістю плюсів і мінусів) підраховують за кожним стовпчиком”Аркуша відповідей ДДО “.

Підсумок може бути показано як алгебраїчну суму. Ці результати й визначатимуть сферу найдоцільнішого застосування сил випробуваного. Однак, слід домовитися про те, що результати ДДО лише якоюсь мірою виявляють здібності дитини на цей час.

Час обстеження не обмежується. Хоча випробуваного варто попередити про те, що над запитаннями не слід довго думати і що, зазвичай на виконання завдання потрібно 20-30 хвилин.

Можливе використання методики індивідуально і в групі. Можна зачитувати завдання групі випробовуваних, але в цьому випадку обмежується час відповіді.

В основу опитувальника покладено ідею про розподіл всіх професій на 5 типів за ознакою предмета чи об’єкта, з яким взаємодіє людина в процесі праці:

1.     людина - природа: об’єктом праці є живі організми, рослини, тварини й біологічні процеси. Сюди належать усі професії пов’язані з рослинництвом, тваринництвом і лісовим господарством. Це такі професії як, агроном, зоотехнік, ветеринар, садівник, лісник;

2.     людина – техніка: об’єктом праці є технічні системи, машини, апарати, установки, матеріал та енергія. Такими є усі технічні професії: радіо механік, токар, слюсар, шофер, тракторист, інженер;

3.     Людина- людина: об’єктом праці є люди, групи, колективи. Спеціальності – сфера обслуговування, медицина, педагогіка, юриспруденція тощо. Усі професії пов’язані з обслуговуванням людей та спілкуванням.

4.     Людина – знакова система: об’єктами є умовні знаки, шифри, коди, таблиці. Усі професії пов’язані з обчисленнями, цифровими й буквенними знаками, зокрема музичні спеціальності. У цій галузі працюють коректори, програмісти, друкарки, статистики, економісти.

5.     людина – художній образ: об’єктом праці в цих спеціальностях є художні образи. Їхня роль, елементи й особливості. До названого типу належать усі творчі спеціальності – ювелір, фотограф, музикант, художник, мистецтвознавець, письменник, артист.

Названі типи не можуть бути суворо обмеженими. До уваги беруть лише найяскравіші ознаки, притаманні кожному з цих типів.

Аркуш відповідей ДДО.

Прізвище, ім’я _________________________________

Клас_________ Дата ____________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10а

 

 

10б

 

11а

11б

12а

12б

13а

13б

14а

14б

15а

15б

16а

 

16б

 

17а

 

17б

18а

 

18б

 

19а

 

19б

 

20а

 

 

20б

 

 

Інструкція: припустімо, що після відповідного навчання ви зможете виконати будь-яку роботу. Але якби вам довелося вибирати тільки з двох можливостей. Що б ви обрали?

1а.Доглядати за тваринами

або

1б. Обслуговувати машини, прилади (стежити, регулювати)

2а. Допомагати хворим.

або

2б.Складати таблиці.

3а. Стежити за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів, художніх листівок, грамплатівок.

або

3б.Стежити за станом, розвитком рослин.

4а. Обробляти матеріали (дерево, тканину, метал, і т.д)

або

4б Доводити інформацію про товари до споживача, рекламувати, продавати.

5а. Обговорювати науково-популярні книжки, статті

або

Обговорювати художні твори (п’єси, концерти)

6а.Вирощувати молодняк

(тварин певної породи)

або

6б.Тренувати товаришів (або молодших дітей) виконувати певні дії (трудові, навчальні, спортивні)

7а. Копіювати малюнки, зоображення (або налаштовувати музичні інструменти).

або

7б.Керувати певним вантажним або транспортним засобом – підйомним краном, трактором, тепловозом).

8а. Доводити до відома, пояснювати людям необхідну інформацію(у довідковому бюро, на екскурсії)

або

8б.Оформляти виставки, вітрини (або брати участь у підготовці п’єс, концертів)

9а. Ремонтувати речі, одяг, техніку, житло, тощо.

або

9б.Знаходити й виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках,

10а. Лікувати тварин.

або

10б Виконувати обчислення розрахунки.

11а. Виводити нові сорти рослин.

або

11б. Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машини, одяг, продукти харчування, будинки тощо).

12а. Аналізувати суперечки між людьми, переконувати, пояснювати, карати, заохочувати.

або

12б. Аналізувати креслення, таблиці, схеми (перевіряти, уточнювати, упорядковувати).

13а. Вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності.

або

13б. Спостерігати, вивчати життя мікробів.

14а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади, апарати.

або

14б. Надавати людям медичну допомогу при пораненнях, опіках тощо.

15а. Художньо описувати, зображувати події (які спостерігають і які уявляють)

або

15б.Складати точні описи –звіти про явища, події, об’єкти, які спостерігаються.

16а.Робити лабораторні аналізи в лікарні.

або

16б.Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, призначати лікування.

17а.Фарбувати або розписувати стіни приміщень, поверхню виробів.

або

17б.Здійснювати монтаж або збирання машин, приладів.

18а. Організовувати культпоходи однолітків до музеїв, екскурсії, туристичні походи тощо.

або

18б. Грати на сцені, брати участь у концертах.

19а. Виготовляти за кресленнями вироби (машини, одяг), зводити будинки.

або

19б. Займатися кресленнями, копіювати креслення, карти.

20а. Вести боротьбу із хворобами рослин, або шкідниками лісу, саду.

або

20б. Працювати на клавішних машинах (друкарській машинці, телетайпі, складальній машині тощо.)

 

Підсумок уроку.

 


Урок №10

Тема: Ознайомити учнів з впливом тих чи інших професій на здоров’я людини ;

Розвивати в учнів вміння логічно мислити, аналізувати і систематизувати даний матеріал ; робити з нього висновки.;

Виховувати пошану до професії лікаря.

На заняття запрошено лікаря дільничої лікарні Мігая В.А.

Хід заняття.

Бесіда “Здоров’я і вибір професії “.

Про непридатність до професії говорять у тих випадках, коли є відхилення у стані здоров’я, несумісні за висновками лікарів, з роботою за певною професією. Це означає, що людина зовсім не зможе виконувати дану роботу, або ця робота буде посилювати наявні (можливо поки що не явні) відхилення у стані здоров’я.

Установити відповідність здоров’я людини вимогам роботи за певною професією – завдання лікаря. Саме через це кожен, хто стає на роботу, вступає до навчального закладу, проходить обов’язково медичний огляд. Але часто трапляється так, що цей огляд, проходить в тій стадії, коли вибір професії, здавалося б уже зроблений. Щоб уникнути розчарувань чи неприємних переживань, важливо вчасно проконсультуватися з лікарем. Кожному, хто обирає професію, треба знати фактори, які вважаються несприятливими для організму. Це дасть змогу правильно оцінити свої можливості. Які ж це фактори? В одному випадку це великі фізичні навантаження, відхилення від оптимального мікроклімату (низька чи висока температура), у другому _ підвищена запиленість, шум і вібрація, у третьому – контакт з токсичними речовинами. За впливом на організм людини умов праці професії можна поділити на чотири групи.

До першої групи належать професії з умовами праці, близькими до побутових. Як наприклад, можна назвати професію годинникового виробництва, сферу обслуговування. Це найчисленніша група робітничих професій.

Професії другої групи наприклад, професія кухаря, постійно пов’язані з впливом несприятливого виробничого фактора. Під час роботи за такими професіями на організм тимчасово впливають підвищена вологість повітря, температура, внаслідок чого прискорюється пульс, посилюється потовиділення. Отже, такі професії рекомендуються тільки тим, у кого добра терморегуляція, немає захворювань серцево-судинної системи, органів дихання.

До третьої групи належать професії, для яких характерна сукупність різних несприятливих виробничих факторів. Наприклад, професія ткача. Людині з захворюваннями (або зі схильністю до захворювання) серця, легень, слуху, опорно-рухового апарату, з поганим зором ця професія протипоказана. Четверту групу становлять професії з важкими і шкідливими умовами праці. До них належать, наприклад, професії електрогазозварювальника, сталевара та ін.

Наша країна піклується про здоров’я кожної людини, здійснює систему заходів для профілактики професійних захворювань. Установлено список виробництв і професій робітники яких мають пільги: скорочений робочий день, додаткова відпустка

 Дієтичне харчування

 Право на пенсійне забезпечення в 40-50 років.

Медичні протипоказання до вибору професій визначаються передусім характером захворювання. Зробити висновок про відповідність професії, що обирається, стану здоров’я, може тільки лікар.

Проте треба також знати, що часом організм, чинить опір недугам, хворобам, завдяки силі волі, заради життя й улюбленої справи. Вам відомі, мабуть, такі приклади: фізично слабий у дитинстві і малий на зріст О.В.Суворов зумів стати визначним полководцем; О.П.Маресьєв – льотчик, Герой Радянського Союзу добився повернення в полк і збив сім ворожих літаків.

Кожна людина повинна змолоду дбати про своє здоров’я

Оволодівати знаннями в області гігієни, навчатися надавати першу медичну допомогу, вести здоровий спосіб життя. Обов’язкові умови міцного фізичного здоров’я – загартування організму, заняття спортом, додержання режиму праці, харчування, раціональна організація дозвілля, і, звичайно, цілковита відмова від вживання алкоголю, паління, наркотиків.

 

 


Уроки № 11-12.

Тема: методика вивчення учнів.

Мета: дослідити професійну спрямованість школярів;

Навчати їх правильно робити вибір спираючись на знання самого себе та своїх фізіологічних можливостей;

Розвивати вміння самоаналізу.

Хід дослідження.

1. Фізичні дані учнів є у шкільної медсестри, також вони зафіксовані в кожному класному журналі. Отже, спираючись на

Результати медичного огляду є можливість отримати показники фізичного стану учнів.

2..Щоб визначити професійну спрямованість, рекомендується провести психологічне обстеження. Пропонується спеціальний діагностичний матеріал дослідження.

Анкета.

Прізвище, ім’я ___________________________________

Клас_______________ дата ________________________

1.     Чи вирішили ви питання вибору професії?

а). так;

б).ні.

2. Яку професію вирішили обрати?

3. Як ставляться батьки до вашого вибору?

 а) позитивно;

 б) негативно;

 в) це питання не обговорювали.

4. Якщо ви не обрали професію: в чому полягають труднощі вибору?

5. Яким чином плануєте опанувати обрану професію?

 а) через ПТУ;

 б) технікум ;

 в) ВНЗ;

 г) на виробництві.

6. Чи бачили ви, як працюють люди цієї професії?

 а) так;

 б) ні.

7. Як ви готуєтеся до оволодіння цією професією?

 а) відвідую факультатив ;

 б) займаюся в гуртку технічної творчості ;

 в) читаю спеціальну літературу ;

 г) вивчаю практично;

 д) розпитую батьків, знайомих;

 е) ніяк не готуюся.

8. Чим ви любите займатися у вільний час?

 а) читаю книги ;

 б) займаюся спортом ;

 в) читаю спеціальну літературу ;

 г) займаюся конструюванням, моделюванням.

 д) займаюся у гуртку технічної творчості.

9.Ваш улюблений предмет?

10. Що приваблює вас в обраній професії?(можна підкреслити до п’яти пунктів):

 а) значення для народного господарства ;

 б) творчий характер ;

 в) чиста робота ;

 г) висока заробітна платня ;

 д) відповідає інтересам, схильностям ;

 є) можливість щось зробити своїми руками ;

 ж) перспектива професійного росту ;

 з) спілкування з людьми ;

 і) можливість проявити свої знання, здібності ;

 й) сам процес праці.

11. Що ви знаєте про обрану професію?

 а) знаряддя праці ;

 б) зміст праці ;

 в) умови праці ;

 г) оплату праці ;

 д) нічого не знаю.

12. Якими рисами повинен володіти працівник обраної професії?

13. Які риси є і у вас?

14. Які з цих рис ще потрібно розвинути в собі?

15. Які професії, крім обраної, вам подобаються, про які хочете дізнатися глибше?

Проведення рис опитування дасть можливість з’ясувати професійні наміри учня, важливі для нього професійні цінності, значення професійної структури обраної професії та своєї особистості. Відразу будуть виявлені школярі, які ще не мають професійних намірів, а також ті, у кого наміри не відповідають індивідуальним здібностям.

Зміст професійних цінностей учня визначається з відповіді на десяте запитання, ступінь усвідомленості намірів школярів за відповідями на запитання 11-14. Учні з чіткими реалістичними намірами, як правило, уміють виділяти основні професійні вимоги та співвідносити їх зі своїми можливостями. Аналіз відповіді на питання 15 допоможе учням підібрати резервну професію.

3.Для діагностики слухової і зорової механічної пам’яті

використовуються тести, складені кандидатом психологічних наук Н.Н.Корж.

Інструментальна частина тесту. Таблиці з10 двозначними числами і 10 словами, бланки тесту з пропущеними словами і повний текст розповіді.

Порядок дослідження. Можливі одноразові й повторні дослідження при слуховому й зоровому пред’явлені чисел, що запам’ятовуються. Краще давати обидва варіанти, але не підряд, а чергуючи з якимось іншими дослідженнями.

Інструкція.”Я зараз назву 10двозначних чисел. Ви повинні уважно слухати і намагатися запам’ятати всі числа та їхні порядкові номери за 20с. потім записати їх на папері. Ніяких позначок при читанні олівцем не робити. Після прочитання чисел їх необхідно записати. Потім я запропоную таблицю з надрукованими словами, їх потрібно запам’ятати (так само за 20с.) і записати”

Третя частина: прочитати оповідання два рази, потім роздати бланки з пропущеними словами. Завдання учнів: вставити пропущені слова згідно тексту, або близько до тексту. На цю роботу відвести 10 хв.

При виконанні всіх трьох завдань необхідно з’ясувати, чи промовляє досліджуваний числа в процесі слухання, прочитані слова чи виправляє записане (це дозволяється, але не враховується при аналізі). При опитуванні уточнити дані спостереження і ступінь впевненості в правильності відтвореного..

Діагностика уваги.

Методика “Коректурна проба“

Щоб оцінити концентрацію уваги учнів, доцільно скористуватися методикою “Коректурна проба“(С.Алфімов).

Для проведення методики потрібен стандартний бланк, на обох сторонах розміщено по 40 рядків хаотичного набору з восьми букв українського алфавіту: А, У, Е, Й, Д, Н, З, Х, у кожному рядку 40 знаків.

Інструкція. “У кожного є таблиця з набором букв у рядках, Я назву три букви, їх необхідно добре запам’ятати. Після цього дам команду ”Почали”. Відразу ж після команди ви будете уважно переглядати кожен рядок і викреслювати названі вам букви діагональною рискою. На всю роботу вам відведено 10 хвилин. За цей час вам необхідно переглянути якомога більше рядків, не допускаючи пропусків у викреслені заданих букв і не викреслювати інші.

Щохвилини буде лунати команда “Риска“. За цією командою необхідно поставити вертикальну риску в рядку, де застала команда, і по команді:”Закінчили“– ставити таку ж риску. Якщо у процесі роботи використаєте всі рядки на сторінці, перегорніть бланк і продовжуйте роботу.”

Необхідно переконатися, як діти зрозуміли інструкцію, потім показати букви Д, З, А, запропонувати взяти ручки, приготувати секундомір і дати команду: ”Увага, почали !“

Досліджувані працюють не відриваючись.

 


Урок №13.

Тема: Сім кроків до прийняття рішення. Профпрограми.

Мета: навчати учнів правильно визначати професію, яка відповідає їх особистим якостям ;

Виховувати почуття відповідальності за власний вибір;

Розвивати аналітичне мислення.

Хід уроку.

1.     Сім кроків до прийняття рішення.

Обираючи професію ви повинні пам’ятати про те, що вибір ваш ні в якому разі не може бути хаотичним, правильному вибору передує напружена аналітична робота, яку я раджу вам розпочати зі складання своєрідного плану, з семи кроків на шляху до успіху. Ось вони:

Крок перший: складіть список професій, котрі вам подобаються, цікаві, за якими ви хотіли б працювати, котрі вам підходять.

Крок другий: складіть перелік вимог до професії, яку ви обираєте:

-                    професія, яку ви обираєте і майбутній рід занять ;

-                    професія, яку ви обираєте і життєві цінності ;

-                    професія, яку ви обираєте і життєві цілі ;

-                    професія, яку ви обираєте і ваші сьогоднішні проблеми ;

-                    професія, яку ви обираєте і реальне працевлаштування за спеціальністю ;

-                    бажаний рівень професійної підготовки ;

-                    професія, яку ви обираєте і ваші нахили та здібності ;

-                    бажаний зміст, характер і умови роботи.

Крок третій: визначте, наскільки всі перераховані вимоги значимі – можливо, менш важливі вимоги, котрі за великим рахунком, можна і не враховувати.

Крок четвертий: оцініть свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій: проаналізуйте, чи розвинені у вас професійні якості, чи відповідають ваші інтелектуальні здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професії.

Крок п’ятий: проаналізуйте, яка професія із всього переліку більше ніж інші підходить вам по всім пунктам.

Крок шостий: щоб впевнитися в правильності ваших роздумів, обсудіть своє рішення з батьками, друзями, вчителями, психологом, профконсультантом.

Крок сьомий: визначте основні практичні кроки до успіху: в якому навчальному закладі ви зможете отримати професійну освіту, як розвивати в собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності, як підвищити свою конкурентноздатність на ринку праці.

Початкова логіка при виборі професії.

 

Зробити правильний вибір – значить знайти професію, яка

 

 

Цікава і приваблива робота

 

 “ХОЧУ”

 

Має попит на ринку праці

“ТРЕБА”

Це ті заняття, які ви робите з власної волі з цікавістю, бажанням, з власної ініціативи (ЯК в школі, так і в позаурочний час).

Якщо обрана справа подобається, то ви з більшим бажанням працюватимете, підвищуватимете кваліфікацію, користуватиметеся авторитетом, і в кінцевому результаті отримуватимете

більшу зарплатню

Це знання про перспективні спеціальності, котрі користуються попитом на ринку праці, і вірогідністю працевлаштування за обраним фахом.

Слід враховувати, що отримання статусу безробітного не кращий варіант початку трудової діяльності.

 

 

ДОСТУПНА І ПОСИЛЬНА

“М О Ж У “

Це можливості людини: її здібності, стан здоров’я,рівень знань і умінь.Наприклад, в певній справі ви досягаєте успіхів, довго можете займатися цією справою не втомлюючись, а в іншій, навпаки, швидко починаєте нервувати, злитись, у вас нічого не виходить.

Продовження таблиці.

Можливі помилки при виборі професії

 

Чи дійсно ви самі обираєте?

Можливо на ваш вибір вплинули батьки, які хочуть таким чином реалізувати свою нездійснену мрію?

Чи можливо ви обираєте” за компанію” з другом чи подругою?

Чи можливо ви обираєте не професію, а навчальний заклад?

Є помилкою обирати професію, не враховуючи її конкурентноздатності на ринку праці.

Неправильно робити вибір, на маючи достатньо інформації про професію, захопившись її зовнішньою стороною чи престижністю.

Не варто ігнорувати і те, що попит на робітників залежить від їх спеціалізації і рівня освіти (вища, середня чи початкова професійна).

Незнання своїх здібностей, здоров’я і фізичних особливостей і невміння співставити їх з вимогами професії можуть привести до невиправданого вибору. помилковим вважається і автоматичне перенесення свого інтересу до шкільного предмета на майбутню професію (наприклад, одна справа любити книги і зовсім інша –

стати вчителем літератури не маючи педагогічного хисту).

 

2.Інтегральним показником готовності до вибору професії є професійний план учня.

В ідеалі особистісний професійний план включає:

а) визначення головної мети професійного вибору, установлення її відповідності з іншими життєвими цілями ;

б) визначення найближчих і найбільш віддалених у часі конкретних цілей ;

в) самопізнання своїх можливостей в майбутній професійній діяльності ;

г) співставлення своїх можливостей з вимірами професійної мети, виявлення труднощів, можливих перешкод;

д)визначення шляхів розвитку і саморозвитку для підготовки до вибору професії і майбутньої діяльності ;

є) усвідомлення можливих зусиль, необхідних для набуття професії ;

ж) пошук резервних варіантів вибору професії та шляхів його здійснення на випадок непередбачуваних ситуацій;

з) усвідомлення своєї відповідальності за прийняте рішення про вибір професії та його реалізацію.

3. Підсумок уроку.

 


Урок №14.

Тема: Практичне заняття. Складання особистої професійної перспективи.

Мета: розкрити поняття” самовизначення “ ;

 Виявити проблемні компоненти у самовизначенні школярів ;

Виховувати почуття відповідальності за зроблений вибір.

Хід уроку.

1.           Професійне самовизначення – конкретне поняття, його просто оформити офіційно (отримати диплом); особистісне самовизначення – це більш складне поняття, оформити офіційно його не можливо.

 Професійне самовизначення залежить від зовнішніх, найчастіше сприятливих умов ; особистісне самовизначення залежить від самої людини.

Поняття “кар’єра “розповсюджене не Заході (наприклад, у США профорієнтація взагалі називається психологією кар’єри).

У Росії існує своя традиція вживання цього слова, що припускає успіх у певній діяльності, але з деяким негативним відтінком (типу” кар’єризм”).

Поняття” самовизначення “цілком співвідноситься з такими “модними” нині поняттями, як ”самоактуалізація”, “самореалізація“.При цьому багато мислителів пов’язують з трудовою діяльністю. Наприклад А.Маслоу вважає, що самоактуалізація виявляє себе” через захопленість значимою роботою”; І.С.Кін говорить, що ”самореалізація виявляється через працю, роботу і спілкування”; П.Г.Щедровицький зазначає, що ”сутність самовизначення у здатності людини творити саму себе, свою індивідуальну історію, в умінні постійно переосмислювати власну сутність”.

Самовизначення припускає не тільки ”самореалізацію”, а й розширення своїх споконвічних можливостей – “самотрансценденцію” (за В.Франклом): “… повноцінність людського життя визначається через його трансцендентність, тобто ”здатність виходити за рамки самого себе”, а головне – в умінні людини знаходити нові змісти в конкретній справі, в своєму житті …”.таким чином саме зміст визначає сутність самовизначення, самоздійснення і самотрансценденції Однією з найскладніших (і одночасно творчих) проблем є пошук змісту для конкретного клієнта, що самовизначається, але єдиного змісту (для всіх однакового) бути не може. Винятки становлять лише епохи воєн і моральних випробувань, коли народ або окремі шари суспільства об’єднані загальною ідеєю.

СХЕМА ОПП

Розгляньте схему побудови особистої професійної перспективи (ОПП) як варіант змістовно-процесуальної моделі професійного самовизначення (див. таблицю).

За основу взято схему запропоновану Є.А. Клімовим, що суттєво доповнена ціннісно-змістовими компонентами. У лівій частині таблиці – компонент схеми побудови ОПП, а в правій питання для роботи.

Схема побудови особистої професійної перспективи (ОПП).

Компоненти ОПП

 

 

 

Опитувальник за схемою побудови ОПП(відповіді пишуть на аркушах: проставляють номери запитань і одразу дають відповідь)

1

2

1. Усвідомлення цінності чесної праці (ціннісно-моральна основа самовизначення)

1. Чи варто в наш час чесно працювати? Чому?

2. усвідомлення професійної освіти після школи

2. Чи варто продовжувати навчання після школи, адже можна й без цього добре влаштуватися?

3. загальне орієнтування в соціально-економічній ситуації країни та прогнозування її змін.

3. коли в Україні жити стане краще?

4. Знання ринку професійної роботи (макроінформаційна основа самовизначення)

4. Завдання: три літери (м,н,с) – за три хвилини написати професії, що починаються на ці літери. Якщо буде значно більше 17 професій, то це вже непогано.

5.Виділення далекої професійної мети (мрії) та її узгодження з іншими життєвими цілями.

5. Ким би Ви хотіли стати (за фахом) через 20-30 років?

6.Виділення найближчої професійної мети (як етапів і шляхів далекої мети)

6.Виділіть основні 5-7 етапів на шляху до своєї мрії

7. Знання конкретних обраних цілей: професій, навчальних закладів, місць роботи (мікроінформаційна основа вибору)

7. Завдання: виписати три неприємних випадки пов’язаних із роботою за обраним фахом, і три – пов’язаних із навчанням у ВНЗ або коледжі

8.Уявлення про свої можливості та недоліки, що можуть вплинути на досягнення поставленої мети

8. Що у Вас самих може перешкодити Вам на шляху до мети? (Про” лінь “писати не можна – треба конкретніше)

9. Уявлення про шляхи подолання своїх недоліків (і про шляхи оптимального використання своїх можливостей).

9. Як Ви збираєтеся працювати над своїми недоліками й готуватися до опанування професії (до вступу у ВНЗ)?

10. Уявлення про зовнішні перешкоди на шляху до мети

10.Хто і що може Вам перешкодити у досягненні мети?

11. Знання про шляхи подолання зовнішніх перешкод

11. Як Ви збираєтеся долати ці перешкоди?

12. Наявність системи резервних варіантів

12.Чи є у Вас резервні варіанти вибору?

13. Уявлення про зміст своєї майбутньої роботи

13.У чому Ви бачите сенс свого професійного життя (заради чого Ви хочете опанувати професію та працювати)?

14. Початок практичної реалізації ОПП

14. Що ВИ вже зараз робите для реалізації своїх планів (писати про те, що Ви добре вчитеся не можна ; що Ви робите понад це)?

 

Якщо робота проводиться з класом, то кожний бере звичайний аркуш із зошита, підписує його, проставляє номер запитання і виписує відповідь (зазвичай на весь опитувальник витрачається близько 15-30 хвилин). Після цього результати обробляються.

Якщо це індивідуальна робота то можна вставляти запитання безпосередньо в бесіду з клієнтом. При цьому краще орієнтуватися на компоненти. Чому? По-перше вони повніші за своїм змістом, а по-друге, більше враховують позитивні характеристики даного клієнта (наприклад, пункт 8:праворуч питання про недоліки, а ліворуч – акцент робиться на можливостях і достоїнствах клієнта).

І в опитувальнику для роботи з класом, і в індивідуальній бесіді-профконсультації формулювання питань може видозмінюватися за збереження їх головного змісту.

Якщо уважно подивитися на дану схему ОПП, то можна зрозуміти, що в ній так чи інакше представлена вся психологія. Це означає, що профорієнтація – дуже складна і розгорнута в часі робота.

Можливі різні варіанти обробки результатів (за опитувальником ОПП):

Перший варіант. Аркуші збирають і психолог сам оцінює якість відповідей. Нижче подано орієнтовні критерії оцінок (за кожним запитанням):

1 бал - відмова відповідати на дане запитання ;

2 бали – явно помилкова відповідь або чесне визнання того, що немає відповіді ;

3 бали – мінімально конкретизована відповідь (наприклад, збираюся вступати до ВНЗ, але не ясно, у який саме ВНЗ);

4 бали – конкретна відповідь із спробою обґрунтування ;

5 балів – конкретна і добре обґрунтована відповідь, що не суперечить іншим відповідям.

Другий варіант: Спочатку учні самі оцінюють свої відповіді, потім психолог збирає аркуші, оцінює їх, порівнює із самооцінюванням школярів.

Увага: опитувальник призначений тільки для виявлення проблемних компонентів (низькі бали за відповідного запитання). У роботі з опитувальником немає сенсу аналізувати узагальнені результати.

2.Для виявлення обсягу знань про свої здібності, можливості та професійні спрямування учням пропонується гра “Бінго“.

Необхідно намалювати самого себе і записати: на голові – професію, яку мрієш обрати, права рука – здібності, які вже є для обраної професії ; ліва рука _ чого ще має навчитися ; права нога – де може навчитися цієї професії ; ліва нога – де зможе працювати.

Таким чином робота спрямовується на самопізнання особистості – здатність формувати про себе певне уявлення, свої здібності, слабкі і сильні сторони.

 


Урок №15.

Тема: Поради щодо самовиховання.

Мета: дати учням конкретні поради щодо самовиховання характеру;

Навчати учнів правильно ставити перед собою мету і досягати її виконання ;

Розвивати наполегливість, самокритичність, вміння об’єктивно оцінювати власні вчинки та дії.

1. Бесіда з елементами діалогу.

“Деякі поради щодо самовиховання “.

Що таке характер здається знають усі і, разом з тим, нічого не знають певного. Кажуть, Хороший характер, поганий, людина із сильним характером, безхарактерний.

Характер – це своєрідна звична манера поведінки людини, у якій виявляється ставлення до навколишнього світу.

Характер тісно пов'язаний з вольовими якостями людини. Дуже важливо в житті мати справжню велику мету і спрямовувати на її досягнення свою волю.А чи є у тебе воля? Перевір себе. Постав собі мету, нехай навіть просту - робити вранці зарядку, і прагни будь-що досягти її. Тоді і побачиш чи є в тебе воля чи вона повністю відсутня. Управляти своїми бажаннями може людина, котра вміє примусити себе працювати, сконцентрувати свою увагу, свої думки на певній справі.

Отже, поставте перед собою мету і намагайтеся обов’язково її досягти. Ваша мета – це своєрідний маяк у житті. Вона показує в якому напрямку рухатися. У визначення цілі варто керуватися певними правилами, це допоможе вам досягти бажаного.

Ось деякі правила:

-                    мета повинна бути позитивною;

-                    мета повинна бути ясною та конкретною.

Це стосується не тільки ближніх цілей, але й віддалених,

не тільки простих, а й складних.

Щоб цілі налаштовували вас на конкретні дії, вони повинні бути відповіддю на питання “ Що, як і коли робити?” і містити в собі активні дієслова: “ написати “, “підготувати”,” зробити” і т. д.

Обираючи конкретну мету треба одночасно бути оптимістом і реалістом, об’єктивно оцінювати свої можливості і вірити в успіх. Нереальні цілі неминуче приведуть вас до невдач, унеможливлюють самореалізацію. Але занадто легкі, скромні задачі також обмежують розвиток людини. Щоб повніше реалізувати свій потенціал, особистість повинна прагнути до великого, а починати з малого.

Весь шлях до мети (особливо коли вона дальня) необхідно розбити на певні стадії, проміжні етапи. Ці етапи можна уявити собі як конкретні задачі, які необхідно обов’язково вирішити, щоб досягти поставленої мети. Визначте ці етапи, а також вкажіть початок та термін завершення кожного з них.. Схема виконання цього завдання така: Загальна мета, етапи, термін.

Щоб рухатися до мети треба здійснювати певні дії, які наближають вас до бажаного результату.

 Для формування характеру також необхідно відмовитися від самозакоханості та егоїзму. Слід прагнути до таких справ, які приносять користь як вам, так і іншим. Треба вчитися переборювати погані звички, ламати їх за допомогою простого способу: оскільки це погано – буду робити навпаки ! Тоді кожен день буде для вас днем перемоги над собою.

Отже поставте перед собою мету і намагайтеся обов’язково її досягти. Живіть за правилом: не приносити людям неприємності, а допомагати. Не забувайте про створення образу свого ідеалу, скоро він буде вам так потрібен !

2.     Учні діляться власним досвідом боротьби з власними недоліками, поганими звичками.

 

 

 


Уроки№16-17

Тема: Екскурсія до районного Центру зайнятості населення.

Мета: познайомити учнів з роботою Центру;

Допомогти учням у підготовці резервних варіантів отримання спеціальності на випадок непередбачуваних обставин;

Розвивати навички спілкування.

 

 

 


Використана література.

Козловский О.В. Как правильно выбрать профессию: методики, тесты, рекомендации.- Донецк: ООО ПКФ “БАО”, 2006,-800с.

Професійна діагностика.- Психолог. Бібліотека. 2-ге видання.Київ.,Редакція загальнопедагогічних газет., 2005,

Профорієнтаційна робота психолога.- Київ,” Шкільний світ”, 2007.,

Психолог., № 48, 2005., с.11-13.

 

загрузка...
Реклама

Все материалы сайта Rambler's Top100

Авторство размещенных материалов администрацией не проверяется.
В случае, если вы являетесь автором какого-либо размещенного материала и вас не устраивают условия размещения,
то обратитесь пожалуйста к авторам проекта для исправления.

При копировании любых материалов с данного сайта, ссылка на сайт - обязательна. | Статьи партнёров

Обратная связь

Ваш IP:
54.144.24.41 (54.144.24.41, 54.144.24.41)